Проєвропейські сили в колишній радянській республіці намагаються протистояти кампанії Росії з утримання крихітної країни у своїй орбіті, пише Bloomberg.
У сімейному сливовому саду, розташованому на пагорбах на північний захід від столиці Молдови Кишинева, легко зрозуміти, чому Зінаїда Пламадеала прагне до того, щоб її країна продовжувала рухатися шляхом європейської інтеграції.
Компанія, якою вона керує разом зі своїм братом, PDG Fruct, продає майже всю свою продукцію Європейському союзу, про вступ до якого Молдова веде переговори. 33-річна Пламадеала сподівається, що достатня кількість її співвітчизників підтримають майбутнє членство в ЄС на вирішальному референдумі 20 жовтня.
«Ми – маленька країна, якій потрібно стати частиною чогось більшого, і вступ до ЄС – єдиний шлях для нас», – сказала Пламадеала, сортуючи експортні замовлення в сонячний день ранньої осені. «Зійшовши з цього шляху, ми опинимося в періоді величезної невизначеності».
З населенням у 2,6 мільйона осіб і однією з найменших економік у Європі, Молдова ледь потрапляє в більшість показників ЄС. Але крихітна колишня радянська республіка, затиснута між членом ЄС Румунією та зруйнованою війною Україною, має величезне значення для безпеки континенту та протистояння загрозі з боку Росії Володимира Путіна.
ЄС – найбільший інвестор у Молдові. Він допоміг країні позбутися залежності від російського природного газу і побудувати інфраструктуру електропостачання після вторгнення Путіна в сусідню країну в лютому 2022 року.
Напередодні голосування через Кишинів пройшла ціла процесія європейських лідерів, які відстоюють інтереси ЄС. Минулого тижня її очолила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона заявила, що блок виділить 1,8 мільярда євро на підтримку плану членства країни.
«Для народу Молдови попереду велика віха», – сказала фон дер Ляєн. «Вам, молдаванам, належить ухвалити рішення. Це ваш суверенний вибір, що робити з вашою країною, і ніхто не може втручатися».
Питання в тому, чи зможе привабливість вступу до найбагатшого економічного клубу світу протистояти впливу Москви і зростаючій загрозі безпеці після вторгнення в Україну. Це питання також виникає в інших частинах колишнього радянського простору, наприклад, у Грузії.
Молдавський уряд і деякі його західні союзники стверджують, що Росія організовує пропагандистську кампанію, фінансує протести і дезінформацію. За даними опитувань, Росію підтримує близько чверті населення країни.
«Нам потрібно зловити цей момент», – сказав Ігор Захаров, радник президента Майї Санду з європейських справ, в інтерв’ю в президентському палаці країни. «Це не розширення, як попередні. Ми не можемо чекати ще п’ять років, коли можуть змінитися уряд і парламент. У нас дуже обмежене вікно можливостей».
Протягом десятиліть після здобуття незалежності Молдова перебувала у сфері впливу Росії, де правили промосковські уряди і президенти, а їхнім опонентам не вдавалося зрушити країну на захід. Усе закінчилося несподіваною перемогою Санду 2020 року, яку підтримала діаспора, що проживає в ЄС.
Референдум проводять із питання про те, чи слід внести зміни до конституції Молдови, щоб законодавчо закріпити мету країни – вступ до ЄС. Санду, яка призначила голосування, стикається з проросійським опонентом Олександром Стояногло на президентських виборах, які відбудуться того самого дня.
За даними недавнього опитування, Санду підтримують 36 % респондентів, а Стояногло, якого підтримує Соціалістична партія, – 10 %. Близько 63 % респондентів висловилися за вступ до ЄС. Близько 22 % не визначилися.
Росія, яка виступає проти інтеграції Молдови в західному напрямку, активізувала зусилля, щоб вплинути на результат голосування. США, Великобританія і Канада раніше цього року звинуватили Росію у втручанні в президентські вибори в Молдові.
Москва неодноразово відкидала ці звинувачення як «русофобію», а офіційна представниця МЗС Марія Захарова назвала їх «найважливішим компонентом проєкту “Європейська Молдова”, за який молдовани запрошені проголосувати в жовтні».
Дмитро Репецький, 50-річний інженер, який агітував за Соціалістичну партію, сказав, що Молдові потрібен доступ до ЄС для бізнесу, але не більше того. Він звинуватив Санду та її уряд у тому, що вони живуть в «альтернативній реальності».
«Ми не хочемо дружити з ЄС і воювати з Росією», – заявив Репецкі, роздаючи листівки в Кишиневі. Підтримуючи російські ЗМІ, він сказав, що Молдова повинна відмовитися від того, що «вони хочуть нам нав’язати, наприклад, бути проти православної церкви, проводити паради ЛГБТ і впроваджувати ЛГБТ у школах».
Молдова отримала зелене світло від ЄС на початок переговорів про вступ до ЄС поряд з Україною. Найраніше, коли вона зможе вступити до ЄС, – це 2030 рік, а найважливішими завданнями стануть боротьба з корупцією, реорганізація судової системи і те, що Брюссель називає «деолігархізацією» країни. На відміну від України, країна не прагне вступити в НАТО, її нейтралітет записаний у конституції.
Уже зараз близько 70% експорту країни, здебільшого фрукти і вино, йде в ЄС, а економіка знову зростає, почасти завдяки інвестиціям через перспективу членства в ЄС. Однак валовий внутрішній продукт на душу населення все ще менший, ніж у Болгарії, найбіднішого члена ЄС.
Рішення Санду призначити референдум до завершення переговорів покликане ускладнити противникам можливість скасувати процес інтеграції. Це авантюра: якщо голосування пройде проти неї, переговори буде зірвано.
«2030 рік здається одночасно і занадто близьким, і занадто далеким», – каже Ольга Роска, радник Санду із зовнішньої політики. «Занадто рано, тому що ще так багато належить зробити, і занадто далеко, тому що на нас чекає шість довгих років невтомної боротьби з російським втручанням».
У Кишиневі, де мешкає близько третини молдаван, легко забути про розкол, що проходить через усю країну.
Люди сидять у модних кав’ярнях, п’ють каву і працюють на ноутбуках, підключених до безкоштовного wi-fi. На засаджених деревами бульварах сучасна архітектура сусідить із величними будівлями радянської епохи. Серед них можна побачити мурали на підтримку ЄС.
Однак Молдова – це ще й Придністров’я, відколотий регіон на кордоні з Україною, який протягом останніх трьох десятиліть перебуває під контролем Росії в рамках сплячого конфлікту. Крім того, на південь від Кишинева розташована Гагаузія – автономний регіон, що підтримує Росію.
За словами Віорела Чернутяну, начальника поліції Молдови, уряд уже багато років бореться з російським впливом на політичний процес. Зараз ця проблема стала більш гострою, сказав він.
«Зараз, за кілька тижнів до референдуму щодо ЄС, ця російська дестабілізуюча діяльність досягла найвищої точки», – сказав Чернутяну у своєму тісному офісі в передмісті Кишинева. «Схеми стають дедалі витонченішими».
Перед ним стояв ноутбук, на якому відображалися зусилля російських спецслужб і проросійських олігархів із залучення незаконних коштів та їхнього використання для поширення дезінформації, давання хабарів, здирництва та організації протестів.
Цього місяця влада Молдови заявила, що розкрила підтримувану Росією операцію, в якій брали участь 130 000 громадян країни і яка була покликана вплинути на хід голосування. Тільки у вересні 15 мільйонів доларів були переведені з Росії активістам виборчого блоку, пов’язаного з олігархом-втікачем Іланом Шором, щоб використати їх для дезінформації та атак на державні установи, стверджує Чернутяну.
В іншому інциденті кількох людей було заарештовано в Кишиневі після того, як вони закидали фарбою урядові будівлі, йдеться в повідомленні поліції. Розслідування показало, що це була група з 20 молодих людей, які прибули з Москви літаком через Туреччину, повідомила поліція.
Живучи поруч із війною в Україні, багато молдован стурбовані тим, що станеться після референдуму – незалежно від його результатів. Як і в країнах Балтії, тут укорінився страх, що після України вони можуть виявитися наступними.
«Ми стикаємося з російською загрозою з часів Другої світової війни», – каже Мар’яна Руфа, економіст, яка очолює Європейську бізнес-асоціацію. Її мати народилася в Сибіру після того, як її бабуся і дідусь були заслані за радянських часів. «Що б не сталося, гірше бути не може. За винятком, звичайно, фізичної агресії».