Через кілька днів після того, як українські війська захопили частину Курської області, президент РФ Володимир Путін заявив керівникам Міністерства оборони, що їхнім “головним завданням” є відбиття вторгнення. Шість місяців потому вони все ще намагаються це зробити.
Як пише Bloomberg, нездатність Путіна вигнати армію України з російської території може набути додаткового значення, оскільки президент США Дональд Трамп наполягає на укладенні угоди про закінчення конфлікту. У той час як російські війська продовжують наступати на сході України, Київ тримає козир у Курській області для можливого обміну територіями.
Перша окупація російської території іноземними військовими з часів Другої світової війни – це особистий удар для Путіна, чий імідж усередині країни ґрунтується на образі сильного правителя, який захищає інтереси нації. Кремль прагне применшити значення кризи відтоді, як 6 серпня українські війська перетнули кордон і швидко просунулися вперед.
До теперішнього часу російські війська відвоювали лише частину території, навіть за допомогою тисяч північнокорейських солдатів, направлених у регіон.
Це “дуже важлива операція, і ви побачите, коли ми досягнемо дипломатичного врегулювання війни”, сказав президент України Володимир Зеленський журналістам у середу в Києві. Ситуація в Курську “стабільна”, і Росія “не зможе витіснити нас із цієї території найближчим часом”, сказав Зеленський.
За підрахунками російської влади, близько 150 000 осіб у Курській області були змушені покинути свої будинки внаслідок бойових дій, і невдоволення тим, що держава не змогла захистити жителів, зростає. У січні сотні людей вийшли на мітинги в столиці Курської області, щоб поскаржитися, що влада робить занадто мало для розміщення переміщених осіб або пошуку зниклих родичів.
“У нашій країні йде війна, і держава виявилася абсолютно не готовою до цього, починаючи від укріплень і закінчуючи житловими сертифікатами… Такого масового переселення в Курській області не було ніколи, зокрема й під час Великої Вітчизняної війни”, – каже курський активіст і волонтер Володимир, який займається пошуком зниклих людей.
Кремль розглядає Курськ як “регіональну, а не національну проблему”, каже науковий співробітник лондонського аналітичного центру Chatham House Микола Петров. “Це означає, що поспішати нікуди”, – додав він.
Хоча Курська операція не зупинила просування Росії на сході України, Кремль направив тисячі солдатів, щоб спробувати відновити контроль над регіоном.
Проте, на своїй щорічній пресконференції в грудні Путін не став відповідати на запитання одного з жителів Курської області про те, скільки часу знадобиться Росії, щоб витіснити українські війська. “Я не можу і не хочу називати конкретну дату”, – відповів він.
Тим часом Трамп вимагає від Путіна “укласти угоду”, щоб домовитися про припинення конфлікту, і погрожує новими “великими” санкціями, якщо президент Росії відмовиться.
Кремль дав зрозуміти, що його стратегія полягає в продовженні наступу в спробі чинити тиск на Україну і США, щоб вони погодилися на умови Москви. Офіційні особи стверджують, що Росія може підтримувати таку інтенсивність війни ще два-три роки.
Путіну “доводиться розставляти пріоритети в міру виснаження сил”, і, схоже, він більше зосереджений на завоюваннях в Україні, ніж на поверненні території в Курській області, каже Бота Іліяс, старший аналітик Prism, стратегічної розвідувальної компанії в Лондоні.