У президента Володимира Путіна був вибір: прямо звинуватити Україну в найсмертоноснішій терористичній атаці на Москву за останні двадцять з гаком років або поки що лише натякнути на це.
Як пише Bloomberg, той факт, що російський президент зробив цей зв’язок, незважаючи на те, що “Ісламська держава” взяла на себе відповідальність, а США заздалегідь попередили Росію про підготовку джихадистського угруповання, говорить багато про що. Це саме та річ, над якою будуть працювати кремлезнавці, коли справа дійде до розшифровки справжніх намірів Путіна щодо того, куди прямує його війна проти сусіда Росії на третьому і потенційно вирішальному році її існування.
“Очевидно, що Кремль намагається розкрутити це так, що це якось пов’язано з війною в Україні”, – сказав Чарльз Лічфілд, заступник директора Центру геоекономіки Атлантичної ради у Вашингтоні.
Історія показує, що modus operandi (лат. “метод дії”) Путіна – це жорстка відповідь.
Він зробив це, коли влітку минулого року його колишній поплічник Євген Пригожин очолив зі своєю групою найманців заколот, який загрожував стати найбільшою загрозою чвертьвіковому правлінню Путіна. Це сталося також понад два десятиліття тому, коли мусульманське повстання вилилося у захоплення чеченськими бойовиками близько 1000 заручників у театрі – драматичний момент, який пересічні росіяни порівняють з тим, що відчули американці 11 вересня, і наратив, який, безсумнівно, буде реанімований зараз.
За словами західних чиновників, які на умовах анонімності розповіли про свою інтерпретацію подій, висновок з обох епізодів очевидний. Пригожин загинув за дещо загадкових обставин в авіакатастрофі через два місяці після повстання. А репутація Путіна як лідера, що приносить порядок і стабільність у хаос, частково була побудована на його жорсткій реакції на кризу із захопленням заручників у театрі.
Це мало б повернутися в колективну свідомість, коли в п’ятницю ввечері з’явилися повідомлення про те, що близько 20:15 за місцевим часом озброєні люди з автоматичною зброєю вдерлися до концертного залу “Крокус Сіті”. Кількість загиблих становила щонайменше 133 людини, коли Путін виступив з першою публічною заявою менш ніж через 24 години після цього.
Російський лідер ретельно підготував ґрунт. За його словами, для чотирьох підозрюваних було підготовлено “вікно” для перетину кордону з Україною. Ці четверо були заарештовані російськими спецслужбами.
І це незважаючи на те, що офіційні особи в Києві заздалегідь заперечували свою причетність і називали напад операцією Кремля під чужим прапором. Ісламська держава опублікувала фотографію чоловіків, які, за словами угруповання, здійснили напад. Американські та європейські офіційні особи заявили в суботу, що не мають жодних підстав сумніватися в цій заяві бойовиків.
Все це передвіщає потенційно зловісні рішення щодо планів Кремля посилити напади на Україну після того, як Путін заявив про безпрецедентну підтримку 87% на президентських виборах минулого тижня, а також у зв’язку з чутками про чергову масштабну мобілізацію військ, щоб спробувати захопити більше української території.
Після нападу на концертний зал Путін зробив ставку на політичні меседжі для внутрішньої аудиторії, яка все більше відрізана від решти світу. Союзники України наклали на Росію жорсткі санкції за її вторгнення, а Путін розправився з рештками політичної опозиції і придушив засоби масової інформації.
“Вони намагалися сховатися і рухалися в бік України”, – сказав Путін у своєму п’ятихвилинному телевізійному зверненні. Він мав на увазі підозрюваних, які, за його словами, намагалися втекти. “За попередньою інформацією, українська сторона підготувала для них вікно для перетину кордону”.
Президент України Володимир Зеленський заявив у відповідь, що російський лідер намагається засудити інших за стрілянину в Москві. “Те, що сталося вчора в Москві, очевидно: Путін та інші покидьки просто намагаються звинуватити в цьому когось іншого, – заявив він у своєму Telegram-каналі.
Ця трагедія стала поверненням до більш ранніх часів правління Путіна, коли в результаті вибухів терористів-смертників, більшість з яких звинувачували ісламістів з Росії або її сусідів, гинули десятки людей. Це зруйнувало ілюзію безпеки в Москві, яку Путін намагався створити після вторгнення в Україну.
Ісламістські групи і раніше нападали на Росію, посилаючись на те, що вони називають антимусульманською політикою Кремля. Захоплення школи в Беслані на півдні країни в 2004 році призвело до загибелі понад 330 осіб, багато з яких були дітьми. У 2010 році в результаті подвійних атак терористів-смертників на станціях московського метро загинуло щонайменше 40 осіб, а в 2017 році терорист-смертник убив 15 осіб у метро Санкт-Петербурга.
Дотеперішні коментарі Путіна, ймовірно, відображають його намагання контролювати наратив у Росії щодо його рішення про вторгнення в Україну.
Наземний наступ мав економічну ціну, навіть незважаючи на те, що його ставка на те, щоб спробувати пережити те, що він називає “Заходом”, набуває форми, і, ймовірно, кидає виклик тим, хто говорить про те, що санкції не зможуть його зупинити. Конгрес США призупинив фінансування, Європа не виконала своїх зобов’язань щодо надання зброї, а Україна неодноразово попереджала, що у неї закінчуються боєприпаси.
Що ж буде далі? Росія заявила, що не планує чергову мобілізацію після того, як призов у 2022 році 300 000 резервістів спровокував втечу людей з країни і спровокував сплеск суспільної тривоги щодо війни. Але Путіну потрібно більше людей на передовій.
Минулого тижня було показано, як його міністр оборони Сергій Шойгу відвідує завод з виробництва боєприпасів, який розширює виробництво великих бомб і артилерійських снарядів. Він оприлюднив плани створення двох нових армій і 14 дивізій до кінця року, не вказавши, де Росія знайде майже півмільйона військових для служби в них.
Саме тут вступають у гру поточні події і ретельні меседжі Путіна, які згуртовують його війська і зосереджують росіян на спільному ворогові.
Путін оголосив неділю національним днем жалоби і пообіцяв переслідувати кожного, хто віддав наказ і організував вторгнення.
Кількість загиблих продовжує зростати. Російські державні ЗМІ будуть продовжувати показувати жахливі кадри і нагадувати громадськості, що це найбільша людська втрата з часів катастрофи в театрі “Норд-Ост”. Щонайменше 170 людей, включно з десятками нападників, загинули під час цієї невдалої рятувальної операції.