Україна першою у світі запустила експеримент із залучення приватних компаній до протиповітряної оборони. До проєкту вже долучилися десятки підприємств, частина з яких інтегрована у систему ППО та бере участь у бойових чергуваннях.
Про це пише BBC News Україна.
У 2024–2025 роках Росія збільшила кількість ударних безпілотників і змінила тактику їх застосування. Під атаки дедалі частіше потрапляли не лише військові цілі, а й цивільна інфраструктура — склади, магазини, логістичні хаби, залізничні станції.
У ЗСУ заявили, що кількість об’єктів, які потребували захисту, зростала швидше, ніж можливості ППО. За словами заступника головнокомандувача ЗСУ Андрія Лебеденка, через це почали шукати “асиметричне рішення”.
У 2025 році уряд дозволив створювати групи ППО у складі добровольчих формувань, а згодом — і підприємствам усіх форм власності. Навесні 2026 року таким групам дозволили тимчасово передавати озброєння та боєприпаси. Експеримент триватиме до листопада 2027 року.
Як працюють приватні групи ППО
Щоб створити власний підрозділ ППО, підприємство подає заявку до Міноборони із даними про компанію, її керівництво та можливості забезпечення протиповітряної оборони. Учасники таких груп мають пройти психіатричний і наркологічний огляд, не мати судимостей та зв’язків із РФ.
За інформацією видання, станом на середину травня заявки подали близько 40 компаній. Майже 30 уже отримали дозвіл, а близько десяти інтегровані у загальну систему ППО України. Частина з них уже несе бойове чергування.
Приватні групи не працюють автономно. Координацію здійснюють Повітряні сили ЗСУ, які надають цілевказання, доступ до систем моніторингу повітряного простору та дозволи на відкриття вогню.
Андрій Лебеденко порівнює систему з приватними охоронними компаніями: держава відповідає за загальну безпеку, але частину функцій виконують приватні структури.
Хто долучився до проєкту
Серед компаній, які подали заявки, є як фірми, що хочуть надавати послуги іншим підприємствам, так і ті, які прагнуть захищати власні об’єкти.
Однією з перших стала компанія “Служба охорони “Гвардія”, яку очолює ветеран військової розвідки Валерій Кочерга. Також до проєкту долучилася компанія Carmine Sky, керівником якої є Єгор Корнієнко.
Корнієнко підтвердив, що раніше працював разом із нинішнім міністром оборони Михайлом Федоровим у компанії SMM Studio, але заперечив будь-яке сприяння з боку міністра у отриманні дозволу.
Міністр Федоров у березні публікував відео роботи підрозділів Carmine Sky поблизу Харкова та повідомляв про результати “приватної ППО”.
Серед структур, які також зацікавлені у створенні власних груп ППО, — адміністрації морських портів Одеси, Чорноморська та Ізмаїла, комунальні підприємства у Сумах та Львові, конструкторське бюро “Південне”, “Укрзалізниця”, “Укренерго” та Вінницька кондитерська фабрика корпорації Roshen.
Яке озброєння використовують
Приватні оператори ППО можуть самостійно закуповувати антидронові засоби — системи РЕБ, кулеметні турелі, радари та дрони-перехоплювачі.
Carmine Sky використовує дистанційно керовані турелі на базі кулеметів M2 Browning. Вони встановлюються на спеціальних вежах, а керування здійснює оператор із захищеного пункту.
У компанії “Гвардія” заявляють, що використовують мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі.
Частину озброєння та боєприпасів оператори отримують від держави. За рішенням командування Повітряних сил їм можуть тимчасово передавати радари, стрілецьку зброю та переносні зенітно-ракетні комплекси.
За словами Андрія Лебеденка, командування дає операторам базові рекомендації щодо обладнання, але не змушує купувати конкретні системи.
Станом на кінець травня, за даними ЗСУ, оператори “приватної ППО” збили близько 50 російських дронів, зокрема реактивні “шахеди”. Найактивніше такі підрозділи працюють на півдні України та в районі Харкова.
Скільки коштує захист від дронів
Представники компаній кажуть, що послуги “приватної ППО” можуть коштувати мільйони гривень щомісяця.
За словами Валерія Кочерги, втрати підприємств після ударів дронів можуть сягати 25 млн грн, тоді як послуги ППО становлять близько 2–7% від цієї суми.
Forbes Ukraine оцінює стартові інвестиції для захисту одного об’єкта приблизно від 20 млн грн. У цю суму входять обладнання, інфраструктура та робота операторів.
Автоматизована турель Sky Sentinel коштує близько 150 тис. доларів. Дрони-перехоплювачі — приблизно 2 тис. доларів.
Учасники проєкту кажуть, що приватний бізнес активно цікавиться такими послугами, тоді як державні та комунальні підприємства часто затягують укладання договорів через бюрократичні процедури.
Які результати експерименту
У ЗСУ вважають експеримент ефективним і розраховують, що кількість операторів «приватної ППО» зростатиме.
У військовому командуванні повідомляють, що створили службу технічної підтримки для консультацій бізнесу щодо організації протиповітряного захисту.
За словами Андрія Лебеденка, станом на кінець травня не зафіксовано випадків «дружнього вогню», поранень цивільних або пошкодження сторонніх об’єктів через діяльність приватних груп ППО.
Перший звіт про результати експерименту Міноборони та ЗСУ планують представити у вересні.
