Україна вшановує 40-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС на тлі триваючої війни з Росією. У Києві попереджають, що сучасні бойові дії створюють нові ризики для ядерної безпеки, пише Reuters.
Україна 26 квітня відзначає 40-ту річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції — найбільшої ядерної катастрофи в історії. Цьогоріч пам’ятні заходи проходять в умовах війни, що, за оцінками української влади, посилює ризики для об’єкта.
Як зазначили в Міністерстві закордонних справ України, катастрофа 1986 року стала наслідком експерименту, проведеного з порушенням правил безпеки, а також супроводжувалася приховуванням інформації радянською владою.
У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці станції стався вибух і подальше розплавлення реактора, що призвело до викиду радіоактивних матеріалів у значній частині Європи. Мільйони людей зазнали впливу радіації, сотні тисяч були змушені залишити свої домівки, а великі території залишаються забрудненими.
За роки після катастрофи тисячі людей померли від хвороб, пов’язаних із радіацією, зокрема онкологічних, хоча загальна кількість жертв і довгострокові наслідки залишаються предметом дискусій.
У 2016 році над зруйнованим реактором було встановлено новий захисний саркофаг — арку зі сталі та бетону, яка накрила стару конструкцію, зведену одразу після аварії.
Однак у лютому 2025 року російський безпілотник пошкодив герметичну оболонку цього укриття. Витоків радіації не зафіксовано, проте для ремонту споруди необхідно щонайменше 500 мільйонів євро, за оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку.
За словами українських прокурорів, із червня 2024 року було зафіксовано щонайменше 92 російські безпілотники, які пролітали в радіусі до п’яти кілометрів від укриття над реактором.
Чорнобильська зона відчуження площею близько 2600 квадратних кілометрів залишається закритою для постійного проживання. На території станції працюють близько 2250 співробітників, які здійснюють поступове виведення об’єкта з експлуатації. Останній реактор ЧАЕС було зупинено у 2000 році.
Сьогодні територія навколо станції виглядає покинутою: у лісах мешкають дикі тварини, зокрема лосі та дикі коні, а природа поступово відновлюється без участі людини.
Пам’ятні заходи з нагоди річниці традиційно проводяться без попереднього розголошення деталей із міркувань безпеки.