Лідери Європейського Союзу на саміті у Брюсселі готуються підтвердити підтримку України в один із найскладніших моментів останнього часу, коли російські атаки посилюються, а відносини Києва з Вашингтоном погіршуються. Володимир Зеленський прибув до європейської столиці після того, як Дональд Трамп назвав українські удари по російських нафтопереробних заводах “ганьбою”.
Про це повідомляє Reuters.
Саміт відбувається на тлі побоювань у Києві, що Сполучені Штати можуть скоротити передачу розвідданих та військову підтримку. Одночасно Росія продовжує атакувати українські міста ракетами та безпілотниками.
Прибувши на зустріч, Зеленський заявив, що Україна не бачить ознак готовності Москви завершувати війну і тому має готуватися до зими.
“Ми хочемо завершити цю війну якомога швидше. Зараз ми не бачимо сигналів від російської сторони, що вони готові до цього, до завершення війни, тому ми повинні готуватися до зими”, — сказав президент.
За його словами, йдеться не лише про енергетику.
“Зимовий пакет — це не тільки енергетика, це також протиповітряна оборона і фінансування”, — заявив Зеленський.
Президент зазначив, що має намір обговорити з європейськими партнерами потреби України до кінця 2026 року та на 2027 рік.
Трамп назвав українські удари по НПЗ “ганьбою”
Напруження між Києвом і Вашингтоном посилилося після того, як Трамп заявив про нібито домовленість України та Росії не атакувати енергетичні об’єкти одна одної.
За даними Reuters, ця заява стала несподіванкою для Києва.
Україна на кілька днів призупинила удари по російській нафтовій інфраструктурі, однак Зеленський згодом заявив, що Київ відмовляється від такої паузи, оскільки Росія продовжує атакувати українські енергетичні об’єкти.
Після цього українські сили знову завдали удару по російському нафтопереробному заводу.
Коментуючи атаку, Трамп заявив Newsmax, що удари по російських НПЗ нібито підвищують світові ціни на нафту.
“Все, що він робить, — це підвищує світову ціну на нафту. Я думаю, що це ганьба”, — сказав президент США.
Reuters зазначає, що Трамп пов’язує зростання цін на енергоносії саме з українськими атаками на російські підприємства. Водночас стрімке подорожчання енергії відбулося також на тлі війни з Іраном, яка стала одним із центральних питань нинішнього європейського саміту.
Європейські лідери не погоджуються з риторикою Трампа
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен, відповідаючи на запитання про останні заяви президента США, прямо розкритикував таку риторику.
“Це неправильна мова. Захищати Україну в цій війні — також в інтересах Трампа”, — заявив він.
За словами Єттена, нинішня зустріч значною мірою буде присвячена тому, як діяти в новій складній дипломатичній ситуації та допомогти Україні пройти зиму.
Водночас він визнав, що не задоволений кількістю держав, готових взяти на себе нові фінансові зобов’язання перед Україною.
“Я незадоволений кількістю країн, які були готові пообіцяти нову фінансову підтримку Україні. Але ми побачимо, що кілька країн незабаром оголосять про додаткову військову підтримку”, — сказав прем’єр Нідерландів.
Україні потрібні десятки мільярдів доларів
Фінансування залишається одним із головних питань для Києва.
Раніше цього місяця Зеленський заявляв Reuters, що Україна погодила з європейськими партнерами план, який має допомогти закрити дефіцит військових витрат цього року у розмірі $27 млрд.
Ці гроші, зокрема, мають дозволити замовити необхідні безпілотники для продовження бойових дій на початку 2027 року.
Однак проблема фінансування не обмежується поточним роком.
Міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно заявив, що у бюджеті України на наступний рік залишається непокритий дефіцит у $32,6 млрд.
При цьому до цієї суми не входять близько $40 млрд прямих військових поставок від союзників.
Саме тому питання готовності Європи продовжувати довгострокове фінансування України стає одним із ключових на саміті.
“Чи готова Європа й надалі платити?”
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер сформулював питання максимально прямо.
За його словами, Зеленський, імовірно, нагадає європейським лідерам, що попередньої фінансової допомоги недостатньо для довготривалої війни.
“Він, напевно, подивиться всім прямо в очі й скаже: дякую за 90 мільярдів, але ці гроші закінчаться, тому що війна — дуже дорога річ”, — сказав де Вевер.
Після цього, за його словами, перед європейськими країнами постане головне питання: чи готові вони й надалі фінансувати українське суспільство та оборону.
“Чи готові ви як європейська сім’я й надалі підкріплювати свої слова грошима, підтримувати Україну та забезпечувати функціонування українського суспільства й оборони?” — сказав бельгійський прем’єр.
США можуть послабити санкції проти “тіньового флоту”
Ще одним джерелом суперечностей між Вашингтоном та європейськими союзниками стала енергетична політика адміністрації Трампа щодо Росії.
За даними Reuters, адміністрація США розглядає можливість послаблення санкцій проти так званого “тіньового флоту”, який перевозив нафту та нафтопродукти, зокрема з Росії.
Крім того, європейські лідери вже критикували домовленість адміністрації Трампа щодо закупівель російського дизельного пального.
Паралельно сам ЄС стикається зі зростанням цін на енергію, через що між країнами-членами виникли розбіжності вже в перший день саміту.
Путін применшує наслідки українських ударів
На тлі суперечки між Києвом і Вашингтоном Володимир Путін заявив, що атаки України на російські НПЗ нібито не завдали серйозної шкоди.
За його словами, вони не спричинили “нічого особливо значного”.
Водночас напередодні участі Зеленського у саміті ЄС Росія вирішила передати під тимчасове управління місцеві активи компаній із Франції, Німеччини, Швеції та Нідерландів.
Reuters зазначає, що Москва зробила це у відповідь на підтримку України з боку Європейського Союзу.
Росія посилила атаки на українські міста
Європейський саміт проходить одночасно з новою хвилею російських ударів по Україні.
Reuters повідомляє про атаки дронів на Харків, унаслідок яких місцева влада повідомляла про загиблих та поранених.
На Волині російські удари залишили без електрики близько 370 тисяч людей.
У Києві під час атак запроваджували аварійні відключення електроенергії.
Ці події, за словами Зеленського, лише посилюють необхідність термінового зміцнення української протиповітряної оборони перед зимою.
Європа опиняється перед вибором щодо подальшої підтримки
Саміт у Брюсселі відбувається у момент, коли Київ одночасно стикається з військовим тиском Росії, великим дефіцитом фінансування та невизначеністю щодо подальшої політики США.
Заяви Трампа щодо українських ударів по російських НПЗ стали ще одним свідченням зростання розбіжностей між Києвом і Вашингтоном.
На цьому тлі європейські країни мають визначитися, наскільки далеко вони готові піти у фінансовій та військовій підтримці України у 2027 році.
Для Зеленського ж головними завданнями на саміті залишаються отримання нових засобів ППО, забезпечення зимового енергетичного пакета та гарантій фінансування, необхідного для продовження оборони України.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що в авторській колонці The New York Times останні рішення Дональда Трампа назвали шансом для Володимира Путіна змінити ситуацію у війні на свою користь. Автор звернув увагу на тиск Вашингтона через удари по російських НПЗ, проблеми з розвідданими та обмеження Starshield, наголосивши, що скорочення західної підтримки може стати головною загрозою для України.
