Європейська комісія пропонує продовжити дію тимчасового захисту для українців у країнах ЄС ще на один рік — до березня 2028 року. Про це пише Радіо Свобода з посиланням на заяву єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера.
За словами Бруннера, продовження механізму має дати визначеність українським родинам, які вже облаштували життя в Європі, інтегрувалися в місцеві громади, працюють, навчаються, відкривають бізнес і роблять внесок в економіку країн ЄС.
Водночас Єврокомісія пропонує змінити правила для окремих категорій новоприбулих українців. Зокрема, тимчасовий захист можуть більше не надавати чоловікам мобілізаційного віку, які прибудуть до ЄС після набрання чинності новими правилами і, відповідно до українського законодавства, не мають права залишати Україну через військові обов’язки.
“Згідно з нашою пропозицією, тимчасовий захист не надаватиметься особам, які прибуватимуть до ЄС після набрання чинності новими правилами, якщо, відповідно до українського законодавства, вони не мають права залишати Україну через свої військові обов’язки”, — заявив Бруннер.
Важлива деталь: за даними Радіо Свобода, українці, які вже отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, зможуть його продовжити. Тобто запропоновані обмеження стосуються саме новоприбулих осіб після зміни правил.
Бруннер заявив, що цю пропозицію Єврокомісія детально обговорювала з Україною та державами-членами ЄС.
“Саме про це попросила Україна, і саме це ми пропонуємо зробити”, — сказав єврокомісар.
Він також додав, що такий підхід підтримують держави-члени ЄС, зокрема країни, які прийняли найбільшу кількість українських біженців.
Єврокомісар відкинув звинувачення у дискримінації за ознакою статі. Такі застереження раніше озвучив комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті, який закликав європейські країни не вводити загальні обмеження для українських чоловіків призовного віку.
Бруннер у відповідь заявив, що йдеться не про дискримінацію, а про підтримку України та врахування її законних потреб під час війни.
“Ми не повинні потрапляти в пастку російської пропаганди, яка час від часу намагається нав’язати подібні твердження”, — сказав він.
За даними Eurostat, станом на 30 квітня 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебували 4,37 млн людей, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення Росії. Найбільше українських переселенців прийняли Німеччина, Польща та Чехія.
Бруннер також оголосив про запуск пілотної програми добровільного повернення українських біженців додому. Водночас він не уточнив, чи передбачатиме програма фінансові стимули для тих, хто вирішить повернутися в Україну.
За словами єврокомісара, у ЄС уже діє низка ініціатив, які тепер хочуть зробити більш скоординованими та ефективними.
“Майбутнє України залежить не лише від фінансування, а й від її людей”, — наголосив Бруннер.
Після презентації Єврокомісії пропозицію мають розглянути держави-члени ЄС. Остаточне рішення щодо продовження тимчасового захисту та можливих нових умов має ухвалити Рада ЄС.
Механізм тимчасового захисту Євросоюз активував у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Нині він діє до 4 березня 2027 року.
Цей статус дає українцям право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги та соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
Після запровадження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації діють обмеження на виїзд за кордон для військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років. Водночас влітку 2025 року Україна дозволила виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років, які ще не досягли призовного віку.
