У Європейському Союзі знову обговорюють, як прискорити ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики, де більшість кроків потребує одностайності. Протягом останніх років Угорщина неодноразово блокувала ініціативи, спрямовані на підтримку України та посилення тиску на Росію, що викликало зростаюче роздратування серед держав-членів.
Як повідомляє Bloomberg, група з близько десяти країн вивчає правові механізми, які дозволили б замість одностайності ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю. Відповідний документ був розісланий членам ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ у Копенгагені.
Ідею ширшого застосування голосування більшістю ще у 2024 році просував колишній прем’єр Італії та ексголова Європейського центробанку Маріо Драґі у своєму звіті про майбутнє конкурентоспроможності ЄС. Її підтримали також нинішня президентка ЄЦБ Крістін Лагард та низка впливових політиків. Аргумент у тому, що швидші рішення необхідні на тлі загострення глобальної конкуренції, аби уникати ситуацій, коли одна країна здатна заблокувати ініціативи, які підтримує решта блоку.
Угорщина систематично виступає проти кроків щодо України — від виділення фінансування до просування процесу вступу країни до ЄС. У п’ятницю Будапешт відмовився підписати заяву із засудженням російських обстрілів, які цього тижня забрали життя 25 людей і пошкодили представництво ЄС у Києві.
Крім того, глава європейської дипломатії Кая Каллас розкритикувала Будапешт за блокування фонду у 6,6 млрд євро, призначеного для відшкодування країнам-членам вартості переданого Україні обладнання. За її словами, після розблокування ці кошти можна буде використати й на закупівлю американської техніки для Києва в рамках ініціативи під егідою НАТО.
«Сьогодні всі країни піднімали питання розблокування. Ви можете не брати участі, але дайте іншим рухатися вперед», — наголосила Каллас, додавши, що Угорщина відхилила всі запропоновані варіанти компромісу.
Документ, який обговорюють держави ЄС, окреслює можливі правові шляхи ухвалення рішень більшістю голосів та передбачає «запобіжники» для окремих країн. Водночас у ньому підкреслюється, що принцип консенсусу залишається основою роботи блоку.