Журналісти Радіо Свобода поговорили з OSINT-аналітиками, які після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну за допомогою супутникових знімків відстежують скорочення запасів військової техніки на базах зберігання по всій Росії. Їхні висновки невтішні для командування Міністерства оборони РФ: запаси відносно сучасних танків і деяких видів бронетехніки Росія може вичерпати вже до 2026 року – навіть з урахуванням спроб наростити виробництво нових машин і прискорити темпи ремонту тих, які були пошкоджені в бойових діях.
Цього тижня в інтернеті з’явилося чергове відео, на якому можна побачити десятки одиниць розбитої російської військової техніки. Його опублікували бійці 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, а знято воно було під Вугледаром, який цими днями знову намагалися атакувати російські війська. Український журналіст Юрій Бутусов відзначив одну особливість цього відео: на ньому можна побачити не тільки танки і бронемашини, а й велику кількість мотоциклів – кілька десятків.
У використання легкої неброньованої колісної техніки на фронті є свої плюси і мінуси. Проте дедалі частіше використання російською армією подібної техніки свідчить про посилення дефіциту броньованих машин.
Кратне збільшення випадків використання мотоциклів, баггі та квадроциклів на фронті – не стільки наслідок військової кмітливості, скільки вимушений захід, пов’язаний із виснаженням запасів броньованої техніки, здатної доправити піхоту до позицій противника. Це підтверджують і відкриті дані, як-от супутникові знімки, які дають змогу практично в режимі реального часу відстежувати процес спустошення російських баз, на яких зберігаються танки, бронетехніка та артилерія.
У міру цього спустошення у війська надходить дедалі застаріліша техніка, а на складах залишається здебільшого та, яка перед відправленням на фронт потребує серйозного ремонту. Ще в березні 2023 року на відео очевидців потрапив ешелон із російськими танками Т-54/55, розробка яких розпочалася ще перед закінченням Другої світової війни, – цілком можливо, вона просто виявилася придатнішою для ремонту та швидкого введення в дію, на відміну від більш сучасних танків Т-72 або Т-80, оснащених електронними компонентами.
Останні “мотолиги”
“Значна кількість техніки почала виводитися зі складів влітку 2022 року, коли Росія усвідомила, що попереду тривала війна і потрібно компенсувати жахливі втрати, щоб вести війну на виснаження”, – говорить в інтерв’ю “Радіо Свобода” OSINT-аналітик, який пише в соціальній мережі X під ніком @Jonpy99. Як і інші дослідники, що займаються цією тематикою, він відстежує ситуацію майже на 60 базах зберігання російської техніки. Аналітики постійно звіряють отримані дані один з одним і перевіряють їх ще раз, хоча використання супутникових знімків накладає свої обмеження: за ними неможливо визначити, скільки техніки залишається в приміщеннях, а також її стан і ступінь придатності для відправки на фронт.
“На деяких базах є гаражі або навіси, в яких або під якими може перебувати техніка. Ми намагаємося уникати спекуляцій про те, скільки її там. Інша проблема полягає в тому, що деякі типи техніки не можна надійно відрізнити один від одного. Відрізнити танк від БМП або різні типи самохідних артилерійських установок легко, але це набагато складніше зробити з буксируваною артилерією. Також непросто відрізнити один тип танка від іншого. На супутникових знімках можна помітити відсутні частини, наприклад гармату, двигун або башту танка, але неможливо дізнатися, в якому стані перебуває внутрішня начинка цих машин”, – говорить користувач соціальної мережі X @HighMarsed, який стежить за запасами російської військової техніки за відкритими джерелами з серпня 2023 року.
Як один із найяскравіших прикладів спустошення російських сховищ танків, бронемашин і артилерії він наводить базу зберігання в селищі Лісове містечко під Читою (в/ч 55449). “На момент початку повномасштабної війни Росії проти України там були міномети, буксирувана артилерія, самохідні артилерійські установки. Зараз на цьому ж місці стоять переважно самі військові вантажівки”, – зазначає аналітик.
“У деяких випадках можна навіть передбачити, що станеться на фронті, виходячи зі стану складів. Наприклад, бачачи, що більшість добре збережених БМП зникли з баз зберігання, не дивно, що Росія почала покладатися на інші засоби пересування. Спочатку вони почали використовувати БТР і МТ-ЛБ, які не призначені для штурмових операцій. Коли втрати продовжували наростати, а запаси готової до експлуатації техніки скорочувалися, вони почали використовувати ще менш придатні для цього засоби, такі, як квадроцикли або мотоцикли. На момент початку війни у Росії, ймовірно, було близько 2-3 тисяч використовуваних МТ-ЛБ і ще близько 3 тисяч на зберіганні. Їх активно використовували в штурмових операціях, що призвело до величезних втрат. Зараз більшість із них зі складів уже зникли. Я думаю, що незабаром російська армія почне використовувати старі БТР-60/70, МТ-ЛБу і навіть броньовані розвідувально-дозорні машини БРДМ-2: повільно, але вірно вони стають дедалі більш поширеними в даних про щотижневі втрати, хоча раніше майже не зустрічалися в них. Останні супутникові знімки підтверджують, що Росія почала виводити велику кількість таких машин зі складів”.
Зведені дані про кількість техніки на російських базах зберігання, що ґрунтуються на супутникових знімках, показують, що незабаром “мотолиги” можуть зникнути з російської армії: на складах залишилася лише п’ята частина від їхньої довоєнної кількості.
Зведення про втрати сторін у техніці на регулярній основі публікує проєкт Oryx. У розмові з Радіо Свобода волонтер Oryx Якуб Яновський зазначає, що співвідношення підтверджених за відкритими джерелами втрат техніки між Україною і Росією становить приблизно 1 до 2,7. Для танків це співвідношення становить 1 до 3,7, для бронемашин піхоти – 1 до 4,4. За словами Яновського, така перевага на користь української армії зумовлена насамперед тим, що більшу частину війни ЗСУ обороняються, а не наступають – а під час оборони і людські втрати, і втрати техніки нижчі.
“На мій погляд, це головним чином пов’язано з тим, що українці більшу частину війни перебувають в обороні. Але навіть коли ЗСУ переходили в наступ влітку 2023 року, їхні втрати не були такими значними, як втрати росіян при обороні. Це лише моє припущення, але причина може критися в тому, що українські військові більше покладаються на піхоту, тому що в них менше матеріальних ресурсів і вони розуміють, що не можуть собі дозволити витрачати їх із такою ж легкістю, як Росія”, – каже Яновський. Він також зазначає, що західні союзники можуть надати Україні набагато більше техніки, ніж дають зараз, але це питання часто впирається в політику.
Ахіллес і черепаха
Окрему увагу експертів викликає ситуація з танками. За даними британського Королівського об’єднаного Королівського інституту оборонних досліджень (The Royal United Services Institute, RUSI) на лютий 2024 року, у розпорядженні російської армії залишилося трохи більше ніж 2000 справних танків (до війни ця цифра становила понад 3000). Російська оборонна промисловість, згідно з підрахунками експертів RUSI, здатна давати армії приблизно 1500 танків на рік, включно з модернізацією старої та ремонтом пошкодженої техніки, – це не дає змоги компенсувати втрати на полі бою, які, за даними британської військової розвідки, становили 2600 танків від початку повномасштабного вторгнення, а за задокументованими даними Oryx – більше ніж 3000. У підсумку Росія змушена діставати старі радянські танки зі складів, які, до всього іншого, найчастіше потребують додаткового ремонту перед відправкою на фронт.
Цією темою пильно займається ще один аналітик, який веде на YouTube канал під ім’ям Covert Cabal. У нещодавньому відео, заснованому на аналізі супутникових фотографій російських баз зберігання військової техніки, він дійшов висновку, що в разі збереження нинішньої інтенсивності бойових дій в армії РФ уже до середини 2026 року може практично не залишитися танків одного з найпоширеніших родин, Т-80 (зараз їх залишається близько 500).
Не краща ситуація з менш сучасними, але більш невибагливими в обслуговуванні та використанні танками сімейства Т-72: ще в середині минулого року їх у Росії залишалося менше ніж 2000, відтоді вони повністю зникли ще з кількох складів. Це підтверджується і даними про російські втрати, згідно з якими на початку повномасштабної війни на танки сімейства Т-72 припадало до 70% втрат усіх російських танків. Зараз ця цифра не перевищує 30%.
Незважаючи на це, каже Covert Cabal в інтерв’ю “Радіо Свобода”, повністю танки можуть не закінчитися в Росії ніколи – як і Ахіллес ніколи не зможе наздогнати черепаху, що повзе перед ним, згідно з апорією давньогрецького філософа Зенона Елейського.
“У міру того, як Росія втрачає все більше танків, вона все менше використовує їх на полі бою. Дня, коли танки “повністю закінчаться”, може і не бути. Проте постає питання про те, що Росія робитиме, коли її запаси будуть виснажені. Можливо, вони спробують викупити танки в інших країн: великі бази зберігання танків з радянських часів є, наприклад, у Білорусі та Казахстані, хоча я не думаю, що останній захоче таким чином брати участь у війні проти України. Безліч радянських танків є і в Китаю”, – говорить Covert Cabal.
З ним згоден OSINT-аналітик @Jonpy99:
“Росія адаптує свою тактику до цієї ситуації: менше броньованих колон, більше атак хвилями піхоти для компенсації цього, що веде до збільшення втрат особового складу. Тим не менш, не можна говорити, що в один день у Росії взагалі не залишиться танків та іншої техніки, не можна хоча б тому, що вони продовжують їх виробляти. До того ж у росіян завжди є можливість викупити колишню радянську техніку у дружніх держав. З упевненістю можна сказати одне: Росія з 1991 року покладалася на запаси озброєнь, що дісталися їй від Радянського Союзу, і війна з Україною кладе цьому кінець”.