Економіка

WSJ: Російська економіка почала рушитися

росія

В бюджеті починає бракувати коштів, інвестиції скорочуються, продуктивність праці падає. Так пише про нинішній стан російської економіки The Wall Street Journal.

Ще рік тому, коли Росія напала на Україну, все було зовсім по-іншому, передусім завдяки захмарним цінам на енергоносії. Тепер це вже позаду.

На другий рік війни проти України західні санкції дедалі більше даються взнаки, доходи російського бюджету падають, а економіка суттєво уповільнилася – і ця тенденція не буде короткочасною, вважають автори провідного американського бізнесового часопису.

Нафта, газ і суспільний договір

Причина полягає у тому, що головні статті російського експорту – газ та нафта – втратили своїх основних покупців.

Лише з листопада минулого року російський рубль втратив 20% своєї вартості. Робочих рук не вистачає – молоді люди або ідуть на фронт, або тікають з країни, щоб не бути мобілізованими. Для інвестицій в Росію не найкращі часи.

“Російська економіка увійшла у довготривале падіння”, – прогнозує Олександра Прокопенко, колишня співробітниця Центробанку Росії, яка виїхала з країни незадовго після вторгнення в Україну.

При цьому, як зазначає WSJ, нині немає ознак того, що у короткостроковій перспективі економічні проблеми можуть вплинути на здатність Росії продовжувати війну проти України. Але падіння бюджетних доходів та необхідність підтримувати величезні видатки на військо означають, що субсидії та інші соціальні видатки, які лежали в основі суспільного договору Путіна з населенням, стикнулися із загрозою.

“Грошей не буде вже наступного року, – заявив нещодавно російський мільярдер Олег Дерипаска. – Нам потрібні будуть іноземні інвестори”.

Впродовж року війни Росія втратила клієнтів на найближчому для себе європейському ринку, а з самої Росії виходять західні інвестори. Москва дедалі більше покладається на Китай, і тривалі побоювання, що колись вона стане його колонією, починають справджуватися.

“Попри стійкість Росії у короткостроковій перспективі, картина майбутнього є досить похмурою: Москва дедалі більше замикатиметься в собі і надто залежатиме від Китаю”, – каже Марія Шагіна, старша співробітниця Інституту стратегічних досліджень в Лондоні.

Ставка не спрацювала

Значна частка цих похмурих перспектив визначається тим, що минулого року Путін зробив ставку на те, що він може використовувати російські енергоносії, щоб обмежити західну підтримку України.

Натомість європейські уряди стали швидко шукати інші джерела отримання нафти і газу, і аж ніяк не зменшили підтримки Києва.

Нині левова частка потоку російського газу до Європи зупинилася, а ціни, після різкого стрибка вгору, згодом так само різко впали.

Зараз Москва збирається скоротити видобуток нафти на 5%, а російська нафта продається на світових ринках зі значними знижками.

В результаті за перші два місяці цього року доходи бюджету від експорту енергоресурсів скоротилися наполовину, якщо порівнювати з минулим роком. А дефіцит бюджету зріс – за січень-лютий він становив вже 34 млрд доларів, або 1,5% від усього ВВП країни.

Щоб покрити нестачу коштів, урядові доводиться дедалі глибше залазити до резервного “Фонду майбутніх поколінь”, який у Росії є антикризовим буфером.

Втім, у фонді поки що достатньо грошей – хоча за час війни він скоротився на 28 млрд доларів – у ньому все ще є 147 млрд.

Російська влада визнає труднощі, але запевняє, що економіка швидко адаптується до викликів. А президент Путін заявив, що уряд ефективно протистоїть загрозам для російської економіки.

Але за роки, які Путін перебуває при владі в Росії, доходи від високих цін на нафту і газ були основою суспільного договору про неучасть населення в політичному житті та протестах в обмін на підвищення рівня життя.

Проте у січні та лютому цього року податкові надходження від нафтогазової галузі, які становлять майже половину всіх доходів російського бюджету, впали на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як державні витрати підскочили більш ніж на 50%.

За оцінками аналітиків, ціна на нафту, що підтримувала б баланс у російському бюджеті становить нині понад 100 доларів за барель, оскільки витрати на війну обтяжують бюджет.

При цьому в лютому ціна на російську нафту коливалася від 49,56 до 80 доларів за барель.

Як в СРСР

Те, що доходи від експорту падають, ситуація на ринку праці погіршується, а інтенсивні видатки бюджету посилюють ризик інфляції, вже визнали і в російському центробанку.

Там також оцінюють ситуацію із “імпортозаміщенням” як “зворотну індустріалізацію”, припускаючи, що санкції на західні технології, багато з яких, зокрема, застосовувалися і у видобуванні енергоресурсів, змусять Росію перейти на менш просунуті технології.

“Це трохи нагадує повернення до Радянського Союзу, коли все робили власноруч”, – каже Василь Астров, економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень.

Тепер, як і за радянських часів, левова частка промислового виробництва пов’язана із війною, – заводи та фабрики переорієнтовуються на випуск гармат та снарядів.

І, хоча офіційна статистика воєнного виробництва є засекреченою, стаття “оброблені металеві вироби”, яка, на думку аналітиків, включає зброю та снаряди, за минулий рік зросла на 7%. Виробництво комп’ютерів, електроніки та оптики, яку також пов’язують із воєнною продукцією, за рік зросла на 2%, але лише за місяць від листопада до грудня – на 41%. Для порівняння: виробництво авто за 2022 рік скоротилося на 45%.

Загалом Росії вдалося уникнути найгірших прогнозів про падіння економіки на 10-15%, – завдяки високим цінам на енергоносії (європейська заборона на російську нафту, що доставляється морем, набула чинності лише у грудні 2022 року, а на нафтопродукти – у лютому 2023), її ВВП скоротився лише на 2,1%.

Але певним чином воєнне виробництво приховує проблеми в економіці.

“Воно не є реальним, продуктивним зростанням. Це не те, що розвиває економіку”, – каже Олександра Прокопенко, колишня співробітниця російського центробанку.

На цей рік більшість аналітиків передбачають подальше падіння російської економіки, хоча дехто, включно з МВФ, прогнозує навіть невелике зростання.

Але загалом траєкторія ВВП Росії іде донизу, і до 2027 він може бути на 7% меншим, ніж передбачали довоєнні прогнози.

“Втрати людського капіталу, ізоляція від світових фінансових ринків, ускладнений доступ до новітніх технологій будуть стримувати російську економіку”, – кажуть в МВФ.


Теги:

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Актуальне відео
ТОП-новини
Останні новини
усі новини
Gambling