Володимир Путін за короткий час отримав від Вашингтона одразу кілька політичних та економічних переваг — послаблення санкцій на російський дизель, тиск на Україну через удари по НПЗ та дедалі жорсткішу риторику Дональда Трампа щодо Володимира Зеленського. Водночас Москва не демонструє готовності до припинення війни й, за оцінкою The New York Times, навпаки, готується посилювати удари по Україні напередодні зими.
Про це пише The New York Times, аналізуючи останні рішення адміністрації США та їхні наслідки для Росії й України.
Видання зазначає, що політичні “перемоги” Путіна останніми днями надходили з Вашингтона одна за одною.
Трамп запропонував послабити санкції, щоб дозволити постачання російського дизельного пального, публічно заговорив про необхідність зміни українського керівництва та почав вимагати від Києва припинити кампанію ударів по російських нафтових об’єктах.
Ця кампанія, наголошує NYT, завдає відчутної шкоди російській економіці та стала одним із найсильніших важелів тиску, які зараз має Україна.
Москва відповіла не переговорами, а новими ударами
За оцінкою видання, Кремль не відповів на поступки Вашингтона готовністю до миру.
Через кілька хвилин після оголошення Трампом дизельної домовленості Кремль знову заявив, що Путін поки не має наміру вести переговори з Україною.
Москва пояснювала цю позицію невдоволенням через українські удари, здійснені під час російських парламентських виборів минулого місяця.
Наступного дня Росія атакувала Запоріжжя. За даними, наведеними NYT, внаслідок удару загинули 22 людини, серед них четверо дітей.
Видання зазначає, що такі атаки стали майже щоденними, а кількість жертв серед цивільних зростає на тлі нестачі в України ракет для протиповітряної оборони.
NYT: Путін готується посилити удари взимку
За оцінкою газети, Москва також дає зрозуміти, що планує подальшу ескалацію.
Однією з головних цілей Росії можуть стати українські системи електро- та водопостачання.
Українська сторона очікує, що майбутня зима може стати найважчою від початку повномасштабної війни.
На думку авторів матеріалу, Путін отримує додаткові можливості саме в момент, коли внутрішньополітичні інтереси Трампа збігаються з його давньою схильністю шукати домовленості з Москвою.
Перед проміжними виборами президента США турбує зростання цін на пальне, тому Вашингтон прагне збільшити пропозицію дизеля на світовому ринку.
NYT вважає, що в результаті Трамп фактично тисне на Київ, вимагаючи відмовитися від важливого інструменту впливу на Росію без очевидних поступок з боку Москви.
Україна пропонувала взаємне припинення ударів
Київ заявляв, що готовий припинити атаки на російські НПЗ, якщо Москва одночасно зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Однак оголошене Трампом “енергетичне перемир’я”, як раніше писала The New York Times, стосувалося лише ударів по нафтопереробних заводах обох країн.
Для України така домовленість є значно менш вигідною.
У країні залишався лише один великий НПЗ, який ще у 2022 році був значною мірою виведений з ладу російськими атаками.
Росія ж має розгалужену нафтопереробну промисловість, удари по якій останніми місяцями стали важливою частиною української стратегії.
Російський дизель навряд чи суттєво знизить ціни у США
Трамп представляє домовленість із Путіним як спосіб розв’язати проблему високих цін на дизельне пальне у Сполучених Штатах.
Однак економісти, яких цитує NYT, сумніваються, що обсяги російського пального будуть достатніми для істотного впливу на ціни.
Українські посадовці натомість сприйняли рішення як удар по багаторічній політиці Заходу, спрямованій на обмеження доходів, які Росія може використовувати для фінансування війни.
Директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв вважає, що Трамп оцінює ситуацію передусім крізь призму власних політичних потреб.
“Президент США зосереджений на одному — на собі та власному сприйнятті світу”, — сказав Габуєв.
На його думку, Трамп не хоче пов’язувати нинішню паливну кризу зі своєю політикою щодо Ірану і шукає швидке рішення через домовленість із Путіним.
Війна з Іраном змінила становище Росії
На початку року ситуація для Кремля виглядала значно складнішою.
Витрати Росії на війну швидко зростали, просування російських військ на фронті сповільнилося, а світові ціни на нафту — головний експортний товар РФ — впали приблизно до $60 за барель.
Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном ситуація змінилася.
Ціни на нафту перевищили $100 за барель, що збільшило російські доходи.
Одночасно масштабне використання США та їхніми союзниками ракет ППО для відбиття іранських атак скоротило доступні запаси таких ракет для України.
Через це українська протиповітряна оборона стала ще більш уразливою.
NYT також зазначає, що давні зв’язки Москви з Тегераном дали Путіну додатковий аргумент у переговорах із Вашингтоном.
Українські удари по НПЗ почали створювати серйозні проблеми Росії
На тлі зростання російських доходів Україна активізувала атаки на нафтову інфраструктуру РФ.
Систематичні удари по НПЗ, за оцінкою видання, перенесли наслідки війни безпосередньо на територію Росії.
У деяких регіонах виникали черги на заправках, а Москва була змушена обмежувати експорт пального.
За перші дев’ять місяців року податкові надходження Росії від нафти та газу скоротилися на 17% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, попри значне зростання цін на енергоносії.
На цей показник також вплинули зміцнення рубля та державні субсидії на внутрішньому паливному ринку.
Дизельна угода може принести Росії мільярди
За оцінкою NYT, відновлення експорту дизельного пального може принести російській економіці мільярди доларів.
Ще більший економічний ефект Москва могла б отримати, якби Україна під тиском США надовго припинила атаки на російські НПЗ.
При цьому поступки Москві не обмежуються енергетикою.
Цього року адміністрація Трампа допустила російських міністрів до заходів “Групи двадцяти” у Північній Кароліні та Вісконсині.
У грудні Трамп також планує прийняти Путіна на саміті G20 у Маямі.
Крім того, Вашингтон і Москва обговорюють потенційні бізнес-проєкти, які команда президента США представляє як можливі стимули для укладення мирної угоди.
Кремль сподівався на повне припинення підтримки України
Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році в Москві, за даними NYT, розраховували, що США можуть повністю припинити підтримку України та змусити Зеленського погодитися на умови, близькі до російських.
Суперечка Трампа із Зеленським в Овальному кабінеті у березні минулого року посилила ці очікування.
Ще більше надій Кремля викликали тимчасове припинення американської військової допомоги та зупинка обміну розвідувальними даними.
Однак згодом співпрацю у сфері розвідки відновили.
Крім того, Трамп погодив механізм, за яким європейські держави купують американське озброєння для України.
А переговори про завершення війни фактично зайшли в глухий кут, поки увага Вашингтона переключилася на Іран.
У Москві все ще хочуть більшого
Російський політолог Федір Лук’янов, який консультує Кремль, раніше писав, що повне припинення американської військової підтримки залишило б Україну з дуже обмеженими можливостями для оборони.
Водночас він вважає, що Трамп навряд чи піде настільки далеко.
Причина, за його оцінкою, полягає в тому, що повна поразка України не принесла б президентові США політичних дивідендів усередині країни.
Крім того, після проміжних виборів Конгрес може ще активніше вимагати жорсткішої політики щодо Москви.
Сенат уже ухвалив масштабний санкційний закон щодо Росії, названий на честь сенатора Ліндсі Грема, з перевагою, достатньою для подолання президентського вето.
Водночас Трамп має право призупиняти дію окремих положень з міркувань національної безпеки — і саме це може знадобитися для реалізації дизельної угоди з Росією.
Путін розраховує пережити Україну та її союзників
Аналітики, яких цитує The New York Times, вважають, що поки Трамп не готовий повністю змусити Україну прийняти російські умови, Путін продовжуватиме ескалацію.
Дослідниця Ганна Нотте з James Martin Center for Nonproliferation Studies заявила, що Кремль, схоже, прагне зробити майбутню зиму максимально важкою для українців.
За її словами, намір Путіна зараз полягає в тому, щоб завдати Україні максимально болючого удару в холодні місяці.
При цьому російські війська залишаються значною мірою заблокованими на фронті.
Однак Путін, за оцінкою аналітиків, давно виходить із припущення, що Росія може перемогти не через швидкий військовий прорив, а завдяки виснаженню України та її західних партнерів.
У Кремлі розраховують, що внутрішні політичні та економічні проблеми поступово змусили б союзників Києва скоротити підтримку.
Кремль бачить сприятливішу для себе перспективу
NYT звертає увагу і на політичні ризики в Європі.
Наступного року у Франції мають відбутися президентські вибори, а Марін Ле Пен раніше виступала за припинення фінансової допомоги Україні.
У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц перебуває під тиском посилення ультраправої партії, представники якої також вимагають скорочення підтримки Києва.
Велика Британія та Франція водночас стикаються зі значним державним боргом, обслуговування якого стало дорожчим через високі процентні ставки.
Аналітик RAND Corporation Сем Чарап вважає, що все це може створювати у Кремлі відчуття, що час працює на Росію.
“Можна стверджувати, що з погляду Кремля майбутнє виглядає кращим і більш сприятливим для завершення війни на умовах, ближчих до російських”, — сказав він.
На думку Чарапа, щоб змінити розрахунки Москви, Заходу необхідно зруйнувати саме це відчуття оптимізму Кремля щодо майбутнього.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Володимир Зеленський опинився перед складним вибором у відносинах із Дональдом Трампом: відкрите протистояння президенту США може поставити під загрозу критично важливу військову підтримку, однак поступки Вашингтону також несуть серйозні ризики для України.
