Президент Росії Володимир Путін спочатку мав чотири основні ставки на те, як домогтися перемоги у війні проти України. Дві з них — військовий злам української армії та примушення Києва до поступок з боку адміністрації Дональда Трампа — поки не спрацювали.
Про це пише The Wall Street Journal.
За оцінкою видання, у Кремля залишаються ще дві головні ставки: завдати Україні настільки великої економічної шкоди ракетно-дроновими ударами, щоб її залежність від зовнішньої допомоги стала критичною, а також дочекатися ослаблення політичної підтримки Києва в Європі.
WSJ вважає, що саме розвиток цих двох сценаріїв Москва, ймовірно, оцінюватиме навесні 2027 року.
Кремль не відмовився від максимальних цілей
Переговори в Абу-Дабі за посередництва США, які відбулися цього тижня, показали, що Москва не відмовилася від початкових цілей війни.
Головний російський переговорник Володимир Мединський заявив російському державному телебаченню, що всі поставлені Москвою цілі “будуть досягнуті”.
На думку експертів, Путін, найімовірніше, чекатиме до початку 2027 року, щоб оцінити ефект своєї нинішньої стратегії.
Директорка з питань Євразії Центру Джеймса Мартіна з досліджень нерозповсюдження Ганна Нотте вважає, що ключовим моментом стане весна.
За її словами, Москва хоче зрозуміти, яких результатів дасть масштабна кампанія ракетних ударів, а також яким буде політичний результат президентських виборів у Франції.
Навіть після цього, зазначає Нотте, Росія швидше переглядатиме тактику, ніж відмовиться від своїх основних цілей.
Ставка на Трампа не дала Кремлю очікуваного результату
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Кремль розраховував, що Вашингтон змусить Україну погодитися на територіальні та інші поступки.
Трамп раніше прямо говорив президенту України Володимиру Зеленському, що в Києва “немає карт”.
Водночас Україна, попри тиск США, відмовилася погоджуватися на передачу Росії територій, які російські війська не змогли захопити.
WSJ також зазначає, що рішення Трампа скоротити майже всю американську військову та фінансову підтримку Україні одночасно зменшило й важелі впливу Вашингтона на Київ.
При цьому США все ще мають інструменти тиску.
Зокрема, Зеленський заявив про нові проблеми з військовою системою Starlink, яку SpaceX надає у координації з Пентагоном. Подібні обмеження вже виникали у жовтні.
Москва намагалася зацікавити США економічними угодами
Паралельно Кремль намагався переконати Білий дім послабити санкції проти Росії навіть без припинення вогню.
Москва пропонувала перспективи вигідних бізнес-проєктів американським інвесторам, пов’язаним з оточенням Трампа та його переговірниками.
Втім, за даними WSJ, ці ініціативи поки не дали значного результату.
Хоча адміністрація США послабила частину санкцій, а окремі американські чиновники просували ідею економічної співпраці з Росією як складової мирного процесу, масштабного прориву не сталося.
Після перемоги демократів на проміжних виборах до Конгресу США цього місяця подальше послаблення санкцій може стати ще складнішим.
Засновниця консалтингової компанії R.Politik Тетяна Станова вважає, що Путін добре усвідомлює обмеження можливостей Трампа і тому продовжуватиме війну, поки не зміниться ситуація в Україні або Європі.
На фронті Росія не отримала вирішального прориву
Ще одна ставка Кремля — на військовий колапс України — також поки не дала бажаного результату.
За оцінкою WSJ, 2026 рік став для російської армії найгіршим на полі бою на сході України з 2022 року.
Спроби оточити ключові українські оборонні вузли на Донеччині провалилися.
Росія намагається здійснити ще один наступальний ривок до зими, однак українська армія поки утримує позиції, попри хронічний дефіцит особового складу.
За даними Росстату, отриманими хакерами, пов’язаними з Україною та білоруською опозицією, від початку війни Росія втратила загиблими понад 450 тисяч військових.
Однак ці дані не враховують значну частину втрат після середини 2025 року, тому деякі аналітики оцінюють реальну кількість загиблих ближче до 600 тисяч.
Дрони змінили ситуацію на полі бою
WSJ зазначає, що Росія на початку року замінила частину старших командирів, зокрема через критику високих втрат.
Проте наступальні операції залишаються складними через масове використання дронів.
Засновник польської Rochan Consulting Конрад Музика пояснює, що сучасна насиченість фронту безпілотниками зараз більше допомагає стороні, яка обороняється.
За його словами, навіть узимку, яка традиційно вважалася сприятливішим періодом для російських наступів, значні просування можливі переважно за поганої погоди, коли застосування дронів обмежене.
Москва переносить тиск із фронту на українські міста
Через відсутність вирішального прориву на полі бою Росія посилила ракетно-дронову кампанію проти українських міст та критичної інфраструктури.
Під удари потрапляють електростанції, склади, чорноморські порти та мости через Дніпро.
Мета такої кампанії, за оцінкою WSJ, полягає в тому, щоб завдати максимальної шкоди економіці України та погіршити умови життя населення напередодні зими.
Удари можуть залишати міста без електроенергії, тепла та води.
Водночас опитування, на які посилається видання, не свідчать про те, що такі атаки роблять українське суспільство більш готовим до капітуляції.
Однак тривала кампанія ударів може створити гуманітарну кризу та ще більше посилити залежність України від фінансової допомоги Європи.
Головна ставка Кремля — втома Європи
Саме Європу Москва дедалі більше розглядає як ключовий фактор здатності України продовжувати війну.
Європейські країни стали головними фінансовими та політичними партнерами Києва після скорочення американської допомоги.
У Кремлі розраховують, що підтримка України почне слабшати через внутрішні політичні та економічні проблеми в ЄС.
Повільне економічне зростання, тиск на соціальні системи та високі ціни на енергоносії знижують популярність багатьох чинних урядів, які підтримують Україну.
Одночасно зростає підтримка лівих і правих популістських сил, частина яких виступає проти подальшої допомоги Києву.
Москва уважно стежить за Францією, Німеччиною та Італією
Особливу увагу Кремль, за даними WSJ, приділяє політичним змінам у найбільших європейських державах.
У Франції Марін Ле Пен пообіцяла скоротити французьке та європейське фінансування України.
У Німеччині “Альтернатива для Німеччини” виступає за відновлення масштабних закупівель російського газу.
В Італії, де наступного року мають відбутися парламентські вибори, і в правлячій коаліції, і в опозиції є сили, які виступають проти підтримки України.
Водночас поки європейські уряди зберігають загальний курс на допомогу Києву.
Росія теж має обмежений запас міцності
При цьому WSJ наголошує, що економічні можливості самої Росії також не безмежні.
Кремль стикається зі зростанням бюджетного дефіциту, тоді як військові витрати вже становлять третину або навіть більше державних видатків.
Регіональні бюджети також відчувають дефіцит коштів і скорочують виплати родинам загиблих військових.
Старша наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко називає російську економічну систему “дуже нестабільною”.
У підсумку, за оцінкою WSJ, Путін входить у 2027 рік із двома основними ставками: зламати українську економіку масованими ударами та дочекатися політичного ослаблення підтримки України в Європі.
Водночас ні військова, ні економічна стратегія Кремля поки не дала Росії вирішального результату.
Напередодні Володимир Зеленський після переговорів зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером заявив про підготовку найбільшого обміну полоненими та участь Європи в наступному раунді переговорів. За його словами, європейські представники мають отримати повноцінний голос за столом переговорів.
