Міжнародна група науковців визначила 17 глобальних загроз для здоров’я людства у XXI столітті, серед яких дві — зловмисне використання штучного інтелекту та ядерна війна з подальшим голодом — оцінили як такі, що потенційно можуть поставити під загрозу саме існування людства. Водночас найбільший потенційно запобіжний тягар для здоров’я до 2100 року дослідники пов’язали з ожирінням, недостатньою освітою та нерівністю доходів.
Про це пише ScienceAlert з посиланням на масштабну оцінку Комісії The Lancet з глобальних загроз здоров’ю XXI століття.
Дослідники проаналізували, скільки смертей, хвороб та інвалідності потенційно можна було б уникнути у період з 2025 до 2100 року за різних сценаріїв.
Для оцінки вони використовували показник DALY — кількість років здорового життя, втрачених через передчасну смерть, хворобу або інвалідність.
ШІ та ядерна війна отримали найнебезпечнішу оцінку
Особливу увагу автори доповіді приділили двом сценаріям, яким надали статус загроз із “потенціалом вимирання”.
Перший — зловмисне використання штучного інтелекту, зокрема для створення нових біологічних видів зброї.
Другий — масштабний ядерний конфлікт, здатний спричинити так званий ядерний голод через руйнування продовольчих систем та глобальні кліматичні наслідки.
При цьому дослідники підкреслюють, що ймовірність реалізації таких сценаріїв залишається низькою.
Інші потенційно катастрофічні події — падіння великого астероїда або виверження супервулкана — до головного переліку не включили через надзвичайно низьку ймовірність у цьому столітті.
Також окремо згадується створення так званого “дзеркального життя” — синтетичних організмів із протилежною молекулярною структурою. Однак ця технологія ще не створена, тому її ризики поки неможливо кількісно оцінити.
Ще 15 загроз можуть спричинити колосальні втрати
Окрім двох сценаріїв із потенціалом вимирання, науковці визначили ще 15 великих глобальних ризиків, кожен із яких може бути пов’язаний із втратою понад 1 млрд років здорового життя до 2100 року.
До переліку увійшли:
- забруднення повітря;
- стійкість бактерій до антибіотиків;
- дитяче недоїдання;
- зміна клімату;
- скорочення міжнародної допомоги у сфері охорони здоров’я;
- звичайні збройні конфлікти;
- надмірне вживання алкоголю;
- високий артеріальний тиск;
- нерівність доходів;
- низький рівень освіти;
- природні пандемії;
- ожиріння;
- проблеми психічного здоров’я;
- куріння;
- нездорове старіння.
Автори дослідження зазначають, що 1 млрд DALY приблизно відповідає наслідкам двох пандемій COVID-19.
Найбільший тягар пов’язали з ожирінням
Найбільшу потенційно запобіжну шкоду серед окремих загроз науковці пов’язали з ожирінням та супутніми факторами — високим індексом маси тіла, нездоровим харчуванням і недостатньою фізичною активністю.
Різницю між найкращим і найгіршим сценаріями до 2100 року дослідники оцінили у 23,1 млрд DALY.
За розрахунками авторів, це приблизно відповідає наслідкам 46 пандемій COVID-19.
Після ожиріння найбільший потенційно запобіжний тягар припадає на низький рівень освіти та нерівність доходів.
Дослідники вважають, що підвищення рівня освіти може зменшувати глобальний тягар хвороб одразу кількома шляхами — через поліпшення здоров’я населення та уповільнення зростання чисельності населення.
Загальний тягар хвороб може бути величезним
За базовим прогнозом авторів, сумарний глобальний тягар хвороб і травм у період з 2025 до 2100 року становитиме близько 246 млрд DALY.
Дослідники порівнюють це приблизно з наслідками 500 пандемій COVID-19.
Водночас вони застерігають, що показники окремих загроз не можна просто складати, оскільки багато ризиків перетинаються між собою та впливають на одних і тих самих людей.
Вчені закликали уряди готуватися вже зараз
Автори доповіді наголошують, що більшість глобальних загроз тісно пов’язані між собою, тому боротися з ними окремо недостатньо.
Вони запропонували три основні напрями дій: створення та належне фінансування систем охорони здоров’я, здатних реагувати на масштабні кризи; різке збільшення інвестицій у проривні технології у медицині, кліматі та інших сферах; а також створення постійної системи моніторингу глобальних загроз здоров’ю.
Співавтор дослідження Крістофер Мюррей наголосив, що головний висновок роботи полягає не лише у масштабі загроз, а й у тому, що людство все ще має можливість впливати на майбутнє.
За його словами, рішення, які уряди ухвалюють сьогодні, визначатимуть здоров’я і добробут наступних поколінь.
