Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан активізував тиск на незалежні медіа, використовуючи повернення Дональда Трампа до Білого дому. Експерти вважають, що під загрозою опинилися, перш за все, невеликі редакції, які розслідують корупцію у владних колах, передає Польське Радіо.
У лютому угорська влада звинуватила українські спецслужби у веденні інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Орбана та його уряду. Під цим приводом було посилено тиск на опозиційні видання, зокрема на сайт журналістських розслідувань Direkt36, який нещодавно випустив фільм «Династія» про бізнес-інтереси родини прем’єра.
Загалом ситуація з вільною пресою в Угорщині стає дедалі складнішою. 15 березня, у день національного свята, Орбан заявив про боротьбу з «тіньовою армією», яку нібито фінансує американський мільярдер Джордж Сорос. У своїх виступах він порівняв незалежних журналістів із «хробаками».
Під удар потрапила й американська урядова агенція USAID, яка підтримувала громадські організації, що просували цінності, котрі влада в Будапешті вважає такими, що суперечать національним інтересам. Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто закликав провести розслідування щодо місцевих політиків, журналістів та неурядових організацій, які, на думку уряду, отримували іноземне фінансування для просування зовнішніх інтересів.
Журналістка незалежного тижневика «HVG» Вікторія Сердулт зазначила, що партія «Фідес», яка при владі з 2010 року, систематично ускладнює роботу незалежних медіа. Видання стикаються з фінансовими труднощами, обмеженням доступу до урядових заходів та відсутністю державної реклами. Останнім кроком влади стало створення Офісу із захисту суверенітету, який фактично виконує роль цензора, контролюючи вільні ЗМІ та громадянське суспільство.
Посилення репресій щодо опозиційної преси відбувається на тлі зростання популярності партії TISZA, яку очолює екс-соратник Орбана Петер Мадяр. Його антиурядові мітинги збирають десятки тисяч людей.
«Орбан відчуває більше свободи для дій», — зазначив аналітик Центру східних досліджень (OSW) Анджей Садецький. На його думку, нинішня угорська влада користується антипозицією до «ліберальних мереж», яку також розділяє нова адміністрація США.
Зараз приблизно 70–80% угорського медіаринку контролюється владою. Великі опозиційні ЗМІ, такі як «Nepszava» та «HVG», ймовірно, продовжать роботу, але для менших розслідувальних видань, зокрема Direkt36, ситуація ускладнюється. «Влада вважає їх особливо небезпечними, оскільки вони розкривають корупційні схеми», — наголосив Садецький.