Українські жінки пішли працювати в шахти, щоб замінити чоловіків, які відправилися боронити Батьківщину. Зокрема, близько 400 жінок працюють під землею на вугільних шахтах «ДТЕК» на сході України.
Про це пише Reuters.
Журналісти агентства побували на одній із таких шахт, однак її керівництво з міркувань безпеки попросило не вказувати точне розташування підприємства та не називати прізвища опитаних працівників.
Одна зі співрозмовниць Reuters — 22-річна Христина, яка вже протягом п’яти місяців працює техніком на глибині 470 метрів під землею, обслуговуючи електропоїзди, що перевозять робітників. За словами Христини, вона пішла працювати в шахту, тому що «почалася війна, а іншої роботи не було».
Її рідне місто Павлоград розташовується за 100 км від лінії фронту, але його теж часто вражають російські ракети, пише агентство. Перед тим, як податися працювати на шахту, Христині довелося подолати страх залишити 4-річного сина Дениса вдома з бабусею.
Старший брат дівчини також працював на цьому підприємстві. Чоловік пішов в армію через два тижні після початку повномасштабного вторгнення росії, розповіла Христина.
«Хлопців наших забрали на фронт, і тепер треба їх підтримувати: більше нема кому працювати в шахті», — констатує дівчина.
Христина зізнається, що робота не з легких: кришки акумуляторів важкі, а пара може бути неприємною. Однак, за її словами, платять непогано, і вона відчуває обов’язок допомоги тим, хто пішов воювати.
Компанія «ДТЕК», власник шахти, ні якій працює Христина, та найбільша приватна енергетична компанія України, заявила, що близько 3000 із 20 000 її шахтарів зараз воюють проти росії.
З тисячі шахтарів цієї шахти та сусіднього підприємства, які пішли воювати, 42 загинули.
Reuters зазначає, що хоча деякі жінки працювали в шахтах ще до повномасштабної війни, уряд забороняв їм виконувати фізично важку роботу. Після скасування цієї заборони в шахтах «ДТЕК» працює близько 400 жінок — хоча це лише 2,5% від загальної кількості підземних працівників.
Однак, в компанії зазначають, що жінки виконують лише допоміжні підземні роботи, які не потребують напруженої фізичної праці.
«Ми робимо все на тому ж рівні, що й чоловіки — якщо тільки це не щось дуже важке, що ми не можемо підняти», — сказала 43-річна Наталія, яка також працює техніком і перевіряє потяги.
Раніше Наталія працювала в магазині з продажу електроніки, поки не втратила роботу через російське вторгнення. 19-річний син жінки теж трудиться на шахті. За словами Наталії, йому так сподобалася робота, що він планує залишитися на ній навіть після війни.