Україна розробляє власну супутникову мережу та випробовує системи перехоплення ракет за межами атмосфери, намагаючись зменшити залежність від американських космічних технологій. Водночас українські удари по підприємствах російської ракетно-космічної галузі свідчать про те, що протистояння між Україною та Росією дедалі більше поширюється на космічну сферу.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на українських посадовців та міжнародних експертів із космічної безпеки.
Одним із прикладів нового етапу протистояння видання називає українську атаку 15 серпня на ракетно-космічний центр “Прогрес” у російській Самарі, де виробляють ракети-носії “Союз-2”.
За інформацією The Guardian, два українські ракети “Фламінго” влучили у дві будівлі підприємства. Серед уражених об’єктів — корпус 106А, так звана чиста кімната, де збирали електронні плати для систем запуску ракет “Союз”.
Це підприємство відіграє важливу роль у розгортанні російської супутникової системи “Рассвет”, яку Москва прискорено створює як альтернативу Starlink Ілона Маска.
Росія втратила доступ до Starlink на початку 2026 року, після чого активізувала роботи над власною мережею супутникового зв’язку.
За даними видання, Україна цього року також атакувала інші об’єкти Роскосмосу, зокрема великий комплекс у Корольові поблизу Москви та радіотелескоп українського виробництва, захоплений Росією в Криму.
Водночас Москва намагається розширити свої можливості у космосі. Російський супутник “Космос-2612” нещодавно здійснював маневри поблизу комерційного радіолокаційного супутника фінської компанії Iceye, яка забезпечує українських військових тривимірними зображеннями місцевості.
Експерти розцінили такі дії як навмисне переслідування супутника.
Дослідниця космічної безпеки Шведського університету оборони Олена Гроссфельд зазначила, що подібні маневри можуть змушувати інші супутники витрачати паливо на зміну орбіти, скорочуючи термін їхньої експлуатації.
За її словами, Росія також застосовує засоби радіоелектронного придушення супутникових сигналів, лазерне засліплення та розміщує розвідувальні супутники поблизу іноземних космічних апаратів.
“Про космічну війну говорили як про майбутнє. Але ми вже живемо в цьому майбутньому”, — наголосила Гроссфельд.
У вересні міністр Військово-повітряних сил США Трой Мейнк вперше публічно підтвердив, що Сполучені Штати розгорнули на орбіті засоби космічного контролю.
На думку експертів, дедалі активніше використання космосу у військових цілях відбувається на тлі застарілих міжнародних договорів, які не встигають за розвитком технологій.
Керівниця програми космічної безпеки та стабільності організації Secure World Foundation Вікторія Самсон зазначила, що дедалі більше держав прагнуть створювати власні супутникові системи, щоб не залежати від комерційних операторів.
Особливо це стало актуальним після обмежень швидкості передачі даних Starlink для України та перерв у наданні американської супутникової розвідінформації.
За словами Самсон, ці події змусили країни шукати альтернативні рішення.
“Як і росіяни з мережею “Рассвет”, тепер усі хочуть мати власну версію Starlink, включно з європейцями”, — пояснила вона.
Україна запустила перший супутник для власної мережі зв’язку
Одним із кроків до незалежності України в космічній сфері став запуск супутника Obria Nano, про який минулого місяця оголосили Україна та данська компанія GomSpace.
Це перший випробувальний супутник майбутньої незалежної української мережі зв’язку, яка, за повідомленнями, може складатися приблизно з 245 апаратів.
Голова підкомітету з питань державної безпеки парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснив The Guardian, що створення власної космічної інфраструктури стало необхідністю для української армії.
“Від початку війни космічна сфера має вирішальне значення для українських сил. Останні події, чи то з ініціативи уряду США, чи SpaceX, коли ми спостерігали перебої зв’язку, що ставили під загрозу системи військового командування та управління, лише підкреслили це”, — заявив Веніславський.
За його словами, Україна має розвивати власні космічні можливості, оскільки російські ракетні системи вже створюють загрози з боку навколокосмічного простору.
Україна випробовує перехоплювачі проти “Орєшніка”
Окремим напрямом роботи стало створення систем перехоплення ракет за межами атмосфери.
За даними The Guardian, Росія щонайменше тричі застосовувала балістичні ракети “Орєшнік”, які під час польоту виходять у навколокосмічний простір, а потім вивільняють кілька бойових блоків з індивідуальним наведенням. Ця технологія спочатку створювалася для ядерного озброєння.
Як зазначає видання, російські пускові установки розташовані за межами досяжності українських ракет найбільшої дальності.
Тому Україна зосередилася на розробці засобів, здатних перехоплювати ракети на великих висотах.
За словами Веніславського, Україна вже провела три випробування систем заатмосферного перехоплення. Серед технологій, які досліджуються, — запуск перехоплювачів із літаків, що перебувають на дуже великих висотах.
“Це пріоритет. Ми вже продемонстрували запуски заатмосферних систем і працюємо над тим, щоб з’ясувати, чи зможемо налагодити їхнє виробництво”, — повідомив Веніславський.
Водночас він визнав, що через величезні потреби України під час війни фінансування таких розробок залишається серйозною проблемою.
