Росія досі намагається сформувати реакцію на операцію України у Курській області, наразі ця реакція повільна і розсіяна.
Про це повідомив Каволі під час Ради з міжнародних відносин (CFR) 15 серпня, цитує Голос Америки.
На думку Каволі, така реакція Росії пов’язана з кількома факторами. По-перше, це відсутність розуміння, хто мусить бути відповідальним за бойові дії всередині РФ, по-друге, відсутність вивільнених військ, які Росія може залучити проти операції у Курській області.
“Росія досі збирає докупи реакцію на вторгнення України. Поки що це була тільки доволі повільна і розсіяна реакція.
Частково це тому, що Росія не встановлює, хто має повноваження. Міністерство оборони відповідальне за воєнні дії всередині України, але ж не всередині Росії, правильно? Тобто це мало б бути Міністерство внутрішніх справ”.
“По-друге, у Росії немає вільних сил, які вона може перекинути туди. Рівень залученості та частки російських наземних сил, які знаходяться в Україні, дуже суттєвий”.
Каволі наголошує, що підрозділи, які залишилися в Росії та можуть протистояти подібній проблемі – військові строкової служби, яким теоретично та юридично заборонено воювати в Україні. Відповідно йдеться не про ті бойові одиниці, від яких можна очікувати найшвидшої реакції.
Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі підкреслює, що російська влада перекинула в Курський регіон багато повітряних сил, але невідомо, скільки наземних сил буде залучено, і який ефект це матиме.
“Деякі підрозділи прибули зі Сходу України, щоб вести бій. Очевидно, їм віддадуть перевагу, порівняно із підрозділами з інших місць. Думаю, що Росії доведеться ухвалювати рішення з їх сторони щодо часу та щодо наявності військ”.
Також, відповідаючи на питання про стан української армії, Каволі відзначив, що всупереч проблемам, які поставали перед українськими Збройними силами, він був вражений інноваціями, які Україна продемонструвала у військовому, технічному і тактичному планах.
“Думаю, ми бачимо дещо (з цього – ред.) під час наступу у Курській області. Тож, безперечно є виклики, але Україна точно має здатність їх подолати”.
“За останні декілька років це було абсолютно чудово, що Україна змогла зробити за сприяння, можливо, 50 різних країн світу, які добровільно об’єдналися, щоб допомогти їм (українцям – ред.) у їхній боротьбі”.