Церемонія похорону французького актора Алена Делона відбулася в комуні Душі (департамент Луара, Франція), повідомляє телеканал BFM TV.
На похорон запросили тільки близько 40 осіб, оскільки актор просив не проводити масштабних церемоній прощання. У Душі, за даними журналістів, прибули тільки два політичні діячі: голова ради регіону Іль-де-Франс Валері Пекресс, з якою Делон товаришував, а також міністерка культури, яка залишає посаду, Рашида Даті.
На похороні були присутні родичі, а також французькі актори, які знали Делона, зокрема Поль Бельмондо – син Жан-Поля Бельмондо. Спочатку очікувалося прибуття італійської акторки Клаудії Кардінале, проте вона відмовилася від цієї ідеї, пояснивши, що настільки засмучена смертю Делона, що не зможе бути присутньою на похороні.
Після хвилини мовчання о 17:00 (18:00 за Києвом), коли Ален Делон був похований, численні шанувальники актора, які були присутні в Душі, заспівали хіт Paroles, Paroles, виконаний Далідою та Аленом Делоном.
18 серпня Делон помер у віці 88 років. Він пішов із життя у своєму маєтку Ла Брюлері в комуні Душі. Актор настільки любив це місце, яким володів понад 50 років, що хотів бути похованим на території маєтку поруч із могилами десятків його собак.
Ален Делон народився 8 листопада 1935 року в південному передмісті Парижа Со. У 17 років майбутній актор був зарахований до французького флоту. Після закінчення військової служби Делон повернувся до Франції, де працював офіціантом, портьє, секретарем і продавцем-консультантом. Невдовзі він відвідав Каннський кінофестиваль, де його помітив американський продюсер, який запропонував акторові-початківцю роботу, однак для цього той мав вивчити англійську.
Поки Делон вчив англійську, він зустрів режисера Іва Аллегре і зрештою залишився у Франції, знявшись у його фільмі «Коли втручається жінка», що вийшов 1957 року. Після цього він почав зніматися в різних картинах, зокрема у фільмах, що набули широкої популярності: «На яскравому сонці» (1960), «Рокко і його брати» (1960), «Леопард» (1963) і «Чорний тюльпан» (1964), що здобули широку популярність. Успіх кінокартин, а також приваблива зовнішність допомогли Делону стати одним із найпопулярніших акторів у Франції.
У другій половині 1960-х Делон поїхав до Голлівуду, де знімався в американських фільмах, проте вони не мали великого успіху. Після цього він повернувся до Франції. У 1970-х Делон продовжив зніматися в кіно, зокрема в англомовному, періодично вдаючись до спроб повернутися до Голлівуду, проте американські картини з ним все ще не мали успіху, тоді як у Франції популярність актора зростала.
Також 1973 року він записав пісню Paroles, Paroles разом із французькою співачкою Далідою, яка стала однією з найвідоміших пісень французькою мовою. Актор продовжив зніматися в кіно в 1980-х і 1990-х і навіть отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Наша історія» (1984). У 1999 році Делон отримав громадянство Швейцарії, де проживав ще з 1980-х. У 21-му столітті брав ролі в кіно, серіалах і театральних постановках дедалі рідше й рідше, аж поки 2017 року не заявив, що завершує акторську кар’єру.
У 2019 році Делон пережив інсульт і відтоді рідко залишав свій дім.