У Чехії 13 та 14 січня проходять вибори президента. На пост глави держави претендують дев’ять кандидатів. Реальна боротьба за вихід до другого туру, за опитуваннями та думкою більшості аналітиків, розгорнеться між трьома з них – це відставний генерал Петро Павел, економіст Дануше Нерудова та колишній прем’єр-міністр Андрій Бабіш.
Бабіш – нині лідер найбільшої опозиційної партії, мільярдер. Цього тижня суд виправдав його у справі про шахрайство із дотаціями Євросоюзу. Вердикт суду, на думку деяких коментаторів, може додати йому голосів. Ядро виборців Бабіша – пенсіонери та люди з невисокими доходами.
Петро Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015-2018 роках). Займає жорстку позицію до російського вторгнення в Україну, виступає за західну орієнтацію Чехії, при цьому апелює і до патріотичних почуттів. Його підтримують головним чином прихильники правих, консервативних та ліберальних поглядів.
Дануше Нерудова – економіст, колишній ректор приватного університету, у разі обрання стане першою жінкою на посаді президента Чехії. Її кампанія націлена головним чином на молодих виборців, вона порушує такі теми, як освіта, рівні можливості для всіх, права ЛГБТ. Як і Павел, виступає на підтримку України.
За опитуваннями, дещо кращими є шанси Бабіша і Павела, причому в гіпотетичному другому турі відставний генерал вважається фаворитом.
Один із кандидатів – Ярослав Башта, колишній посол Чехії в Москві – виступає з тезами про провину Заходу за війну в Україні та закликає до зняття санкцій з Росії. Його підтримує націоналістична партія SPD, за опитуваннями, шансів на вихід у другий тур він не має.
Переможець виборів змінить на празькому Граді Мілоша Земана, який довгий час був одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн ЄС, після 24 лютого різко змінив свою позицію щодо Росії.
Чехія – парламентська республіка, проте посада президента країни традиційно користується повагою і великим впливом.