Після перших швидких досягнень у Курську область Україна стикається з дилемою щодо того, як діяти далі.
Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Усього за кілька днів Україна просунулася щонайменше на 20 миль від кордону, продемонструвавши ворогові, власним громадянам і союзникам, що вона все ще в боротьбі і може піднести неприємні сюрпризи своєму ворогу.
Як пише WSJ, ця операція – крок із високими ставками, з огляду на брак живої сили і військової техніки на східному фронті України.
“Це удар по Путіну, — поділився емоціями український офіцер, який нині воює в районі Часового Яру. — Звичайно, мені подобається бачити, яки ми вражаємо їхні колони. Якщо так триватиме кілька днів, я скажу, що це було дуже корисно”.
Поточна оцінка США полягає в тому, що однією з причин початку Курської операції з боку України була спроба зашкодити російським лініям постачання військ на півночі Харківської області, куди війська РФ почали власне вторгнення в травні, сказав WSJ неназваний американський чиновник. Україна вже набрала багато полонених, яких може обміняти на своїх людей, утримуваних у Росії, припускає видання.
Окрім тактичних військових перемог, Україна також показала, що “має сміливість і вміння таємно планувати та розпочинати складні наступальні операції”, наголошує WSJ. Адже після невдалого контрнаступу минулого літа Україна провела рік у жорстокій окопній війні проти російських наступів, які посилили запитання щодо здатності Києва стримувати окупантів.
“Цим наступом українці повністю змінили стратегічний наратив”, — цитує WSJ Джона Нагла, підполковника армії США у відставці, який зараз є професором та фахівцем з теорії бойових дій у Військовому коледжі армії США.
І хоча фахівець додав, що вважає військову логіку операції сумнівною, враховуючи величезний тиск на оборонні лінії України на інших ділянках фронту, він припустив, що Київ намагається надіслати сигнал США напередодні президентських виборів у листопаді.
З іншого боку, зважившись на Курську операцію, Україна зробила надвисоку ставку, враховуючи брак живої сили та військової техніки на сході, де Росія просувається вперед, нагадує WSJ.
Наразі кінцева мета Курської операції “залишається неясною”, підкреслює видання.
Тож наступний її етап залежатиме від того, які резерви має кожна зі сторін і як саме вона їх розгорне, вважає Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик із Відня.
Щоб зберегти динаміку, Україні доведеться розгортати додаткову живу силу та військові ресурси, тоді як Росія прагнутиме швидко контратакувати та використати свою перевагу у вогневих спроможностях, включаючи потужні плануючі бомби (КАБи), йдеться в матеріалі.
Тож, за словами Гаді, головне питання щодо Курської операції полягає в тому, що вона не змінює фундаментальної ситуації на лінії фронту на сході України. Там російські війська просуваються, хоча й повільно, тоді як українські сили поступаються їм у озброєнні та чисельності.
“Операція в Курській області вимагає значних ресурсів, особливо піхоти, потреба в якій може бути більш гострою в інших місцях фронту”, — цитує WSJ Франца-Штефана Гаді.
На сході Україні офіцери бригад, які відчайдушно потребують збільшення кількості людей, поставили під сумнів доцільність спрямування сил для нападу на Росію, навіть попри сподівання, що це може відтягнути російські сили від східного фронту.
“Ми не відчуваємо жодних змін, принаймні поки що, — сказав український офіцер під Часовим Яром. — Росіяни не збираються перекидати війська зі сходу в Курську область. У них є резерви”, — вважає він.