У п’ятницю українська делегація перебувала у Вашингтоні для нового раунду переговорів щодо угоди, яка надасть Сполученим Штатам значну частку в українських природних ресурсах, повідомляє The New York Times.
Цей візит став останнім поворотом у багатомісячній сазі, в якій Київ і Вашингтон торгуються щодо угоди, яку президент Трамп розглядає як спосіб «відшкодування» минулої американської допомоги Україні, і яка, як сподівається президент Володимир Зеленський, може допомогти забезпечити оборонні гарантії для його країни.
Переговори у Вашингтоні розпочнуться у п’ятницю і триватимуть два дні, будуть здебільшого технічними і не включатимуть вищих посадових осіб, повідомили офіційні особи в Києві.
Українську делегацію очолює Тарас Качка, заступник міністра економіки, відповідальний за торгівлю, і до неї входять представники міністерств економіки та юстиції. Білий дім не надав подробиць про переговори.
Нова пропозиція, з якою ознайомилося видання The New York Times, повертається до початкової вимоги Трампа, щоб Україна повернула Сполученим Штатам мільярди, які вона отримала у вигляді військової та фінансової допомоги після російського вторгнення три роки тому.
Як і в попередніх пропозиціях, Україна повинна буде відраховувати половину своїх доходів від проектів з видобутку природних ресурсів, включаючи найважливіші мінерали, нафту і газ, а також пов’язану з ними інфраструктуру, таку як порти і трубопроводи, до інвестиційного фонду, контрольованого США. Прибутки фонду будуть реінвестовані в українські проекти з видобутку природних ресурсів, хоча точна частка таких прибутків залишається незрозумілою.
Новий проект також перегукується з попередніми версіями, оскільки не містить жодної згадки про гарантії безпеки для України – положення, на якому Київ давно наполягав і яке вдалося включити до проекту минулого місяця, але якому Вашингтон довго опирався.
Нова пропозиція містить жорсткіші умови, ніж попередні проекти: Вашингтон претендуватиме на весь прибуток від фонду доти, доки Київ не поверне щонайменше суму, еквівалентну американській допомозі, отриманій під час війни, плюс 4% річних.
Сполучені Штати також збережуть «право першої пропозиції» щодо нових проектів і право вето на продаж українських ресурсів третім країнам. А протягом першого року дії угоди Україні буде заборонено пропонувати третім сторонам будь-які інвестиційні проекти з кращими фінансово-економічними умовами, ніж ті, що пропонуються Сполученим Штатам.
Фонд контролюватиметься Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку, державною установою США, відповідальною за інвестування в компанії та проекти за кордоном. Агенція призначатиме трьох членів правління – тоді як Україна матиме лише двох – і здійснюватиме нагляд за кожним проектом, в який інвестуються кошти з фонду.
Також зникли гарантії безпеки.
Офіційні особи в Києві заявляють, що розглядають нові вимоги як пропозицію для подальших переговорів.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що будь-яка майбутня угода має бути взаємовигідною і не повинна ставити під загрозу вступ України до Європейського Союзу, надаючи преференції американському бізнесу. «Це ключовий принцип для української сторони», – заявив Сибіга.
Втім, українські урядовці не відкинули нові американські вимоги прямо, пам’ятаючи, що минулі відмови призвели до загострення українсько-американських відносин. Замість цього вони представили новий раунд переговорів як конструктивну дискусію.
«Цей діалог відображає стратегічні інтереси обох країн і наше спільне прагнення до побудови міцного, прозорого партнерства», – заявила Юлія Свириденко, міністр економіки України.