Приблизно половина українських біженців (44%) планують залишитись у Німеччині принаймні ще на кілька років або навіть назавжди. Це на 5% більше, ніж наприкінці літа 2022 року.
Про це свідчать результати опитування українських біженців, проведеного Федеральним інститутом народонаселення Німеччини разом із партнерськими організаціями.
Із 71% біженців, які не хочуть залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися до України після закінчення війни, а ще 30% — хочуть підтримувати тісні контакти з Німеччиною і проживати в цій країні бодай час від часу.
У німецькому інституті народонаселення зазначають, що важливу роль у намірі залишитися відіграють сімейна ситуація та соціальна інтеграція. Так, наприклад, ті біженці, які мають партнера чи партнерку за межами Німеччини, набагато рідше бажають залишитись у країні.
З іншого боку, біженці, які шукають можливість здобути освіту, добре знають німецьку мову та відчувають себе бажаними в суспільстві, найімовірніше, захочуть залишитися назавжди.
Також опитування показало суттєвий прогрес у вивченні українськими біженцями німецької мови: троє із чотирьох утікачів від війни відвідали або вже пройшли один або кілька курсів німецької, найчастіше це інтеграційний курс.
Водночас через зайнятість у курсах із вивчення мови лише 18% українських біженців мали роботу станом на початок 2023 року. Понад дві третини хотіли знайти роботу негайно або протягом року.
Середній дохід одного домогосподарства сягав у середньому 850 євро.
Діти та молодь становлять значну частку біженців: майже кожен другий українець прибув до Німеччини хоча б із однією неповнолітньою дитиною, причому майже половина цих дітей — віком до 10 років.
Автори дослідження рекомендують політикам терміново вирішити, чи продовжувати тимчасовий захист для українських біженців після березня 2024 року чи створити інші перспективи довгострокового проживання.
Загалом із початку російської загарбницької війни з лютого 2022 року з України до Німеччини втекли понад мільйон людей, більшість із них — жінки та діти.