Експериментальну ракету “Орєшнік” було виготовлено російськими компаніями, які, як і раніше, покладаються на передове західне виробниче обладнання, йдеться в аналізі FT.
Два провідних російських інститути збройової техніки розмістили оголошення про пошук співробітників, знайомих із системами металообробки німецьких і японських компаній.
Вакансії Московського інституту теплотехніки і “Созвездия”, які відстежила Financial Times, ілюструють, що військова машина Кремля, як і раніше, значною мірою залежить від іноземних технологій, на які поширюються західні санкції.
Ця залежність особливо помітна в галузі комп’ютерного управління (ЧПК) – технології, життєво важливої для виробництва “Орєшніка”. Вона дозволяє заводам швидко формувати матеріали з високою точністю, використовуючи комп’ютери для управління інструментами.
Московський інститут теплотехніки, одна з компаній, які, за даними української розвідки, були причетні до “Орєшніка”, є провідним інститутом з розробки російських твердопаливних балістичних ракет. У рекламних оголошеннях, розміщених 2024 року, компанія зазначає, що “ми дотримуємося систем Fanuc, Siemens, Haidenhein”.
Fanuc – японська компанія, а дві інші – німецькі. Усі три компанії виробляють системи управління для високоточних верстатів.
Ті самі три західні компанії фігурують в оголошеннях, розміщених компанією “Созвездие”, яка вказала як одну зі своїх спеціалізацій “автоматизовані системи управління і системи зв’язку” для військових потреб. В оголошенні міститься запит на “знання систем Fanuc, Siemens, Haidenhain [sic]”.
На відео, розміщеному на початку цього року “Титан-Барикади”, третьою оборонною компанією, що бере участь у виробництві “Орєшніка”, також показано робітника, що стоїть перед пристроєм управління, на якому стоїть клеймо Fanuc.
Росія довгий час покладалася на верстати іноземного виробництва, незважаючи на зусилля зі створення вітчизняних альтернатив. У той час як Кремль закуповує великі обсяги високоточного металообробного устаткування в Китаї, пристрої управління ним, як і раніше, виробляються на Заході.
У 2024 році на одній з найбільших російських виставок 8 китайських компаній представили 12 моделей пристроїв з комп’ютерним управлінням. Згідно з аналізом Ради економічної безпеки України, 11 з них були оснащені контролерами японського або німецького виробництва.
Денис Хутик з Ради економічної безпеки України сказав: “Розробка “Орєніка” показує, наскільки російський військово-промисловий комплекс все ще залежить від висококласного західного обладнання. Уряди західних країн повинні домагатися припинення поставок цих товарів, які, як ми бачили минулого місяця в Дніпрі, безпосередньо сприяють російському наступу на життя українців”.
Оголошення про вакансії показують, що компанія “Стан”, яка очолює спроби Росії створити вітчизняну індустрію виробництва ЧПК використовує обладнання Heidenhain.
Припинення поставок контролерів і обладнання з ЧПК в Росію є пріоритетним завданням союзників Києва. Пристрої та компоненти з ЧПК входять до так званого “загального списку високопріоритетних товарів”, який вони особливо хочуть не допустити до Москви.
Хоча експортний контроль сповільнив надходження цих товарів до Росії, аналіз російських документів дав змогу FT припустити, що від початку 2024 року Росія отримала постачання щонайменше на $3 млн, які включають компоненти Heidenhain. Деякі з покупців глибоко залучені у військове виробництво.
В одному з постачань було вказано систему, що містить новий блок управління Heidenhain TNC640, який було випущено 2023 року. Згідно з веб-сайтом компанії Heidenhain, TNC640 “визначає спектр передових технологій управління у своїй галузі” і “дає змогу виконувати комбіновані фрезерні, токарні та шліфувальні операції”.
Вартість верстата становить 345 тисяч доларів, його відправили через Китай до “Балтійської промислової компанії” – російського підприємства, що потрапило під санкції США і має досвід поставок обладнання з ЧПУ в оборонну промисловість.
Главу “Балтійської промислової компанії” Діану Каледіну заарештували 2022 року за обвинуваченням у шахрайстві під час укладення контракту. Каледіну звинуватили в тому, що вона імпортувала верстати з ЧПК з Китаю, а потім видавала їх за російські, щоб отримати фінансування.
Справу проти Каледіної припинили наприкінці 2022 року. Омбудсмен постановив, що її переслідування “може завдати невиправданої шкоди російській верстатобудівній галузі”, що має “критичне значення для економіки”.