Тристоронній саміт Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа і Володимира Путіна у Шеньчжені став дипломатичним успіхом Пекіна та дозволив китайському лідеру продемонструвати власне бачення світового порядку. Водночас конкретні результати зустрічі виявилися обмеженими, а експерти попереджають, що ставка Сі на формат “Ялти 2.0” несе значні ризики.
Про це пише Financial Times.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї після завершення переговорів назвав саміт “знаковою подією, яка увійде в історію”, та заявив, що зустріч привела до “декларації світового миру”.
Для Сі Цзіньпіна саміт став кульмінацією року, протягом якого він зміцнював відносини як із Трампом, так і з Путіним, водночас демонструючи стабільність Китаю на тлі торговельних конфліктів і воєн.
FT: саміт посилив позиції Сі
Історик Китаю з Колумбійського університету Джуліан Гевірц заявив, що Сі після зустрічі “вийшов сильнішим”, продемонструвавши бачення світового порядку з Китаєм у центрі.
Він звернув увагу на символіку зустрічі: Сі приймав гостей у державній резиденції Kylin Villa та головував за круглим столом.
“Розсадка показала американського президента одним із двох гостей у світі, який скликав Пекін”, — зазначив Гевірц.
За його словами, хоча Трамп міг вважати себе центральною фігурою переговорів, китайська сторона вибудувала картинку інакше.
Для Путіна зустріч означала можливість постати на одному рівні з лідерами двох найбільших світових держав.
Конкретних результатів виявилося небагато
Попри гучні заяви, спільна декларація містила переважно загальні формулювання.
Лідери домовилися говорити про реформування ООН та заявили про необхідність уникнення ядерної війни.
Водночас не було оголошено про конкретний механізм реалізації досягнутих домовленостей.
На запитання про подальші кроки Ван Ї заявив лише, що Китай працюватиме з Росією та США над виконанням консенсусу, досягнутого на саміті.
FT також зазначає, що суперництво США та Китаю у сфері штучного інтелекту й технологій продовжує загрожувати стабільності відносин між двома країнами.
“Ялта 2.0” і ризики для Китаю
Аналітики порівнювали зустріч у Шеньчжені з Ялтинською конференцією 1945 року, на якій США, Велика Британія та СРСР обговорювали післявоєнний порядок.
Однак, як зазначає FT, становище нинішніх учасників значно відрізняється.
Трамп після перемоги демократів на проміжних виборах перебуває наприкінці президентського терміну, а Росія продовжує війну проти України.
Попри заяви про мир, після завершення саміту Путін знову виступив із погрозами на адресу України.
Крім того, зближення Сі з Трампом і Путіним може створити внутрішньополітичні ризики для китайського лідера напередодні з’їзду Комуністичної партії, де він планує отримати четвертий п’ятирічний термін на посаді генерального секретаря.
Менші країни побоюються домовленостей великих держав
Формат саміту викликав занепокоєння серед менших держав і міжнародних об’єднань, зокрема Європейського Союзу.
Професор політології Університету Ліннань у Гонконзі Чжан Баохуей зазначив, що середні та малі держави зазвичай зацікавлені у багатосторонній міжнародній системі, яка ґрунтується на формальній рівності та правилах.
За його словами, система домовленостей між великими державами може зробити менші країни практично незначущими в ухваленні ключових рішень.
Водночас китайські експерти відкидають аналогії з Ялтою.
Науковець Пекінського університету Ван Дун заявив, що зустріч показала здатність Китаю, США та Росії мирно співпрацювати та спільно обговорювати глобальні проблеми.
На його думку, критика саміту з боку європейських країн, зокрема через можливе обговорення України без їхньої участі, є необґрунтованою.
