Російська промисловість відчуває дедалі сильніший тиск через війну проти України, санкції та падіння внутрішнього попиту. Як з’ясувало агентство Reuters, великі виробники — від залізничної галузі до металургії, автомобілебудування, цементу й вугілля — масово скорочують робочі тижні, зменшують фонди оплати праці або відправляють співробітників у відпустки без збереження заробітку.
Ці заходи, пояснюють аналітики, покликані знизити витрати на персонал без офіційного зростання безробіття, яке нині тримається на рекордно низькому рівні — 2,1%. Але така політика свідчить про погіршення стану “економіки війни”, де більшість ресурсів спрямовано на військове виробництво, а цивільні галузі занепадають.
Під загрозою – цемент, автомобілі, вугілля, метали
Одним із перших на кризу відреагував найбільший цементний виробник Росії Cemros, який перевів 13 тисяч працівників на 4-денний робочий тиждень до кінця року. За словами речника компанії Сергія Кошкіна, це “антикризовий захід для збереження робочих місць”. Попит на цемент падає через спад будівництва та зростання імпорту з Китаю, Ірану та Білорусі.
Подібні кроки зробили АвтоВАЗ, КамАЗ та Горьківський автозавод, які тимчасово скоротили робочий тиждень, щоб уникнути масових звільнень. У видобувній промисловості компанія Алроса зменшила оплату праці на 10% для персоналу, не задіяного безпосередньо у видобутку, а також зупинила кілька нерентабельних шахт.
У Сибіру одна з провідних лісопромислових компаній Sveza закрила фанерний завод у Тюмені, звільнивши понад 300 осіб. Тим часом у вугільній галузі, за оцінками NEFT Research, за перше півріччя 2025 року було скорочено близько 19 тисяч робітників.
Виробництво падає, борги зростають
Згідно з російською державною статистикою, заборгованість із зарплат у серпні сягнула 1,64 мільярда рублів, що у 3,3 раза більше, ніж торік. Особливо гостро проблеми відчуваються у промислових регіонах — на Уралі, у Кузбасі та центральній Росії, де великі заводи є головними роботодавцями.
У вугільному секторі, який забезпечує роботою близько 150 тисяч людей, експорт різко впав через санкції та скорочення закупівель з боку Азії. Віцепрем’єр Олександр Новак попередив, що 30 підприємств — на межі банкрутства. У Кузбасі закрито 18 шахт зі 151.
“Зарплати урізали скрізь. Кажуть, криза: вугілля більше не потрібне”, — цитує Reuters одного з шахтарів.
Ознаки системного спаду
Російські економісти прогнозують, що зростання ВВП цього року впаде до 1% — після 4,3% у 2024-му. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, цивільні сектори скоротилися на 5,4% від початку року.
Попри це, Кремль відкидає попередження про стагнацію. Путін заявив, що сповільнення темпів зростання — “свідомий крок” уряду для стримування інфляції, яку прогнозують на рівні 6,8%.
Втім, промисловість потерпає не лише через санкції. Експерти вказують на високі кредитні ставки, зміцнення рубля, дешевий імпорт із Китаю й зниження внутрішнього попиту як ключові чинники стагнації.
Держава змушена втручатися
Щоб уникнути соціальних протестів у промислових регіонах, уряд знову переходить до ручного управління економікою. Компаніям надають пільгові кредити, податкові відстрочки й знижки на залізничні перевезення.
Урядова комісія з фінансової стабільності розглядає можливість мораторію на банкрутства у металургійній галузі — ще одній критично важливій для бюджету сфері, яка скорочує допоміжний персонал і прибутки.
“В економіці війни промисловість уже працює не на розвиток, а на виживання”, — підсумовує один із російських економістів, цитований Reuters. “І що довше триватиме війна, то глибше падатиме все, що не пов’язане зі зброєю.”