Агенція Reuters опублікувала репортаж із містечка Гоща на Рівненщині, де пологове відділення майже порожнє, а місцеві школи закриваються через нестачу дітей. Україна стрімко втрачала населення ще до війни, але повномасштабне вторгнення прискорило демографічний спад до критичних масштабів.
Пологове відділення лікарні в містечку Гоща на Рівненщині майже спорожніло — за рік тут відбулося лише 139 пологів, значно менше ніж десять років тому, коли щороку народжувалося понад 400 дітей. Гінеколог Євген Геккель пояснює це насамперед втратами серед військових, називаючи смерть молодих чоловіків ударом по майбутньому країни.
Україна стрімко наближається до масштабної демографічної кризи: сотні тисяч загиблих і поранених за майже чотири роки війни, мільйони людей, які виїхали за кордон, та різке падіння народжуваності. Навіть у спокійних регіонах, далеких від фронту, наслідки відчутні — у сусідньому селі Садове школу закрили, бо там залишилося лише дев’ятеро дітей.
За даними Інституту демографії НАН України, населення країни скоротилося з довоєнних 42 мільйонів до менш ніж 36 мільйонів, включно з окупованими територіями, і може впасти до 25 мільйонів до 2051 року. Україна має найнижчу народжуваність і найвищу смертність у світі: на одне народження припадає три смерті. Середня тривалість життя чоловіків знизилася з 65,2 року до 57,3.
Водночас країна потребуватиме мільйонів людей, щоб відновити економіку та мати достатній мобілізаційний резерв у майбутньому. Урядова стратегія до 2040 року попереджає про дефіцит робочої сили у 4,5 мільйона осіб та передбачає стимули для повернення українців з-за кордону, покращення інфраструктури та можливе залучення іммігрантів.
Економічні труднощі, війна та нестабільність відлякують тих, хто міг би заводити дітей: молоді матері в Гощі розповідають про страхи за чоловіків на фронті, відсутність фінансової стабільності та неможливість планувати майбутнє. На тлі постійних обстрілів і мобілізації цілі села спорожніли, будинки стоять покинутими, а чоловіки — на фронті або зниклі безвісти.
Втім, для багатьох родин діти залишаються символом надії. Деякі мобілізовані бійці отримували коротку відпустку, щоб бути присутніми на народженні своєї дитини. Як кажуть місцеві жительки, «діти — це те, що не дозволяє опустити руки», навіть попри невизначене майбутнє країни.