Президент РФ Володимир Путін посилив тиск на голову Центрального банку Росії Ельвіру Набіулліну, публічно закликаючи до зниження ключової ставки. Це свідчить про дедалі більший вплив політичних пріоритетів Кремля на грошово-кредитну політику країни.
Про це пише Bloomberg.
Упродовж багатьох років Путін демонстративно дистанціювався від монетарної політики, публічно підтримував незалежність Центробанку та майже ніколи не сигналізував, якою має бути вартість запозичень.
Однак у липні він двічі за два тижні прямо заявив, що ключова ставка має бути нижчою. Коментарі пролунали напередодні засідання регулятора.
Минулого місяця Центробанк знизив ставку на 25 базисних пунктів — до 14%. У банку наполягали, що рішення було ухвалене самостійно.
Водночас регулятор цього разу не опублікував прогноз щодо подальшої політики, який був характерною рисою роботи Набіулліної. Через це інвестори отримали менше інформації про можливі наступні кроки банку.
Тиск на Центробанк посилився
Колишній перший заступник голови Центробанку РФ Олег В’югін зазначив, що раніше Путін утримувався від коментарів щодо політики регулятора, але тепер почав робити це відкрито.
Одночасно представники великого бізнесу протягом кількох місяців скаржилися на високу вартість кредитів.
«Разом ці чинники посилили тиск на Центральний банк», — сказав В’югін.
За словами джерела, близького до російського уряду, Набіулліна погодилася, що регулятор може тимчасово проявити більшу гнучкість у досягненні цільового рівня інфляції у 4%.
Йдеться про можливість допустити перевищення цілі на один-два відсоткові пункти протягом обмеженого періоду. Формальної домовленості щодо цього немає.
Прогнози погіршилися
У липні Центробанк підвищив прогноз інфляції на кінець року до 6–7%. У квітні очікувалося, що показник становитиме 4,5–5,5%.
Прогноз зростання російського ВВП на 2026 рік знизили з 0,5–1,5% до 0–1%.
Рішення про зниження ставки стало результатом гострої дискусії всередині Центробанку. Прихильники пом’якшення політики отримали перевагу з мінімальним відривом.
Головна суперечка стосувалася не інфляції, оскільки чиновники переважно вважали зростання цін на пальне тимчасовим.
Посадовці не могли дійти згоди щодо поведінки населення в умовах економічної невизначеності. Частина вважала, що споживачі залишатимуться обережними, інші очікували прискорення витрат для збереження вартості заощаджень.
Бізнес попереджав про банкрутства
Керівники найбільших державних банків Росії заявляли, що вартість запозичень стала неприйнятною. Урядовці також дедалі частіше закликали до пом’якшення монетарної політики.
Голова найбільшого російського бізнес-об’єднання Олександр Шохін попереджав, що збереження ставки без змін може призвести до «осінніх банкрутств».
Навіть міністр фінансів Антон Силуанов, якого тривалий час вважали одним із найближчих союзників Набіулліної у питаннях макроекономічної політики, у червні публічно підтримав зниження ставок.
При цьому рішення Центробанку було ухвалене на тлі прискорення зростання цін, збільшення витрат на війну проти України та активного споживчого кредитування.
Удари по НПЗ вплинули на рішення
Учасники засідання Центробанку переважно припускали, що нафтопереробні заводи, пошкоджені українськими безпілотниками, поступово відновлять виробництво до кінця року.
На цій підставі зростання цін на бензин, яке стало одним із головних чинників інфляції у червні та липні, визнали тимчасовим.
Регулятор також не надав великого значення зростанню інфляційних очікувань до найвищого рівня з 2022 року, хоча раніше називав цей показник одним із ключових.
Натомість Центробанк звернув увагу на погіршення очікувань бізнесу щодо майбутнього попиту. Це дозволило припустити, що споживча активність найближчими місяцями ослабне, хоча витрати населення поки майже не демонструють уповільнення.
Ті, хто виступав проти зниження ставки, заявляли, що доказів тимчасового характеру інфляційного тиску та високого попиту недостатньо.
«Згинається, але не ламається»
Набіулліна очолює Центробанк із 2013 року. За цей час вона неодноразово різко підвищувала ставки під час криз та відстоювала жорстку монетарну політику.
Раніше Путін підтримував її та відкидав скарги бізнесменів і мільярдерів на надто дорогі кредити.
Останніми місяцями він почав публічно говорити про переваги низьких ставок, фактично сигналізуючи Набіулліні про необхідність змінити курс.
Директор Eurasia Group у Європі Олександр Коляндр зазначив, що політичний тиск на Центробанк очевидно посилився, хоча формально регулятор поки не відмовився від незалежності.
«Банк Росії трохи згинається, але не ламається», — сказав він.
Вирішальним випробуванням стане вересневе засідання Центробанку, під час якого регулятор оцінюватиме нові показники інфляції. За словами В’югіна, ці дані навряд чи будуть позитивними.
