Телефонна розмова Володимира Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка мала тривати менш ніж пів години, розтягнулася на 90 хвилин. Значну частину цього часу російський керівник присвятив власному трактуванню середньовічної історії слов’ян, тоді як питання негайного припинення вогню в Україні майже не обговорювалося.
Про це пише Financial Times із посиланням на трьох людей, знайомих зі змістом розмови.
За даними видання, Стубб і Стьоре намагалися з’ясувати, наскільки Москва готова до реального діалогу напередодні запланованого на листопад нового раунду переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі.
Однак замість предметного обговорення шляхів завершення війни Путін надовго зосередився на тому, що Кремль називає “першопричинами конфлікту”.
Розмова замість 30 хвилин тривала півтори години
Стубб розповів фінським ЗМІ, що дзвінок спочатку планувався менш ніж на пів години, однак зрештою тривав близько 90 хвилин.
Співрозмовники FT стверджують, що значну частину часу Путін говорив про середньовічну історію слов’ян та власне бачення історичних зв’язків Росії й України.
Лідери Фінляндії та Норвегії вирішили не переривати його, оскільки хотіли зрозуміти, наскільки серйозно Кремль налаштований на відновлення прямого діалогу з європейськими країнами.
При цьому питання негайного припинення вогню — однієї з ключових вимог України — порушувалося лише побіжно.
Financial Times нагадує, що історичні трактування неодноразово займали значне місце у виступах Путіна про Україну. Видання зазначає, що подібні екскурси він використовував і раніше, пояснюючи ними російську агресію.
Європа намагається повернутися за стіл переговорів
Розмова зі Стуббом і Стьоре стала першим контактом Путіна з керівниками європейських держав — союзників України після його телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у липні минулого року.
Фінляндія та Норвегія заявили, що хотіли напряму передати Москві позиції щодо майбутніх переговорів і сприяти пошуку шляху до завершення війни.
“Обговорення було відвертим і предметним. Ми є сусідніми з Росією державами. Результат цієї війни безпосередньо вплине на нашу та ширшу європейську безпеку. Завершення війни потребує прямих розмов”, — заявив Стубб.
Сам дзвінок відбувся на тлі дискусій у Євросоюзі про необхідність визначити представника, який міг би говорити з Москвою від імені Європи в межах майбутнього мирного процесу.
Однак, за даними FT, ці дискусії поки зайшли в глухий кут через розбіжності між європейськими столицями та небажання Кремля вести повноцінний діалог із союзниками України.
Москва не демонструє готовності пом’якшити вимоги
Останніми днями Кремль дещо змінив публічну тональність після зустрічі Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі.
Російська сторона почала визнавати, що участь Європи буде необхідною для укладення остаточної мирної угоди.
Втім, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після розмови Путіна зі Стуббом і Стьоре применшив її значення.
За його словами, нічого принципово нового під час дзвінка не обговорювали, а сама ініціатива нібито лише демонструє бажання європейців долучитися до переговорного процесу.
Лавров також заявив, що війна продовжиться і може посилитися.
Сам Кремль після розмови повторив давні російські вимоги. У Москві заявили, що довгострокове врегулювання можливе лише за умови “повного і безумовного” врахування російських інтересів, а відповідальність за затягування війни знову поклали на ЄС і НАТО.
Україна раніше неодноразово відкидала подібні російські умови як неприйнятні.
Перед дзвінком були консультації з Україною та США
За день до поїздки Віткоффа до Росії він зустрівся в Осло зі Стуббом, Стьоре та президентом України Володимиром Зеленським.
Після розмови з Путіним фінський президент і норвезький прем’єр одразу зателефонували Зеленському та детально поінформували його про зміст контакту.
За словами українського президента, Стубб і Стьоре прямо заявили Путіну про необхідність реальних кроків із деескалації, передусім щодо ударів по українській енергетиці та інфраструктурі.
Також вони обговорили підготовку тристоронньої зустрічі української, американської та російської команд, яка має відбутися в листопаді.
Не всі в Європі підтримали дзвінок Путіну
Ініціатива Фінляндії та Норвегії викликала критику з боку деяких інших європейських держав.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що скептично ставиться до самостійного рішення Стубба і Стьоре провести розмову з Путіним без ширшої координації.
“Я дуже скептично ставлюся до цієї самостійної норвезької та фінської ініціативи. Вона не була скоординована ні з ким із нас”, — сказала Фредеріксен.
За її словами, вона не бачить ознак прагнення Росії до миру — ані з огляду на гібридні дії проти Європи, ані з огляду на щоденні удари по Україні.
“Я вважаю, що Європа має триматися разом, а не діяти поодинці”, — наголосила вона.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні заявили, що поважають Стубба та Стьоре, але ця ситуація продемонструвала іншу проблему: Європа досі не визначилася, хто саме має представляти її інтереси на мирних переговорах.
Самі Стубб і Стьоре наголосили, що не виступали від імені всієї Європи.
Переговори в Абу-Дабі мають відновитися в листопаді
Заплановані за посередництва США переговори стануть першою тристоронньою зустріччю України, Росії та Сполучених Штатів із лютого.
Однією з головних тем має стати майбутня система гарантій безпеки після завершення війни.
Financial Times пише, що адміністрація президента США Дональда Трампа останнім часом активізувала спроби повернути Москву до переговорів.
США погодили імпорт російського дизельного пального, призупинили запровадження нових санкцій проти російського енергетичного експорту та тиснули на Україну з вимогою припинити удари дронами по російських нафтопереробних заводах.
При цьому, за даними видання, Вашингтон не отримав від Москви співставних поступок. Росія, зокрема, відмовилася погодитися на запропонований Трампом мораторій на удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Американська сторона сподівається, що ці кроки все ж зможуть переконати Путіна перейти до предметних переговорів.
Однак 90-хвилинна розмова з керівниками Фінляндії та Норвегії, за оцінкою співрозмовників FT, поки не продемонструвала готовності російського керівництва відмовитися від своїх максималістських вимог.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним після консультацій з Україною. Після цього Володимир Зеленський розповів, що Стубб і Стьоре закликали російського керівника до реальних кроків із деескалації та обговорили підготовку тристоронньої зустрічі України, США та Росії.
