У прифронтових містах та селах знову загострилася проблема з орендою житла для військових. У соцмережах бійці повідомляють про випадки, коли за старі та непридатні будинки власники просять 30–40 тисяч гривень на місяць або взагалі відмовляються здавати помешкання військовослужбовцям.
Офіцер 67-ї окремої механізованої бригади Андрій Козінчук розповів ТСН, що ситуація з орендою дуже різниться залежно від регіону. За його словами, на заході країни восени 2022 року військові інколи не могли знайти житло навіть за великі гроші, натомість на Волині до захисників ставилися значно лояльніше. На сході, каже він, ситуація «50 на 50»: є люди, які допомагають, але є й ті, хто беруть «неадекватні» суми або взагалі не хочуть мати справу з військовими.
Щоб знайти житло ближче до фронту, бійцям часто доводиться підключати будь-які можливі зв’язки: місцеву владу, волонтерів, випадкові знайомства. «У нас один боєць знаходив житло через сайт знайомств. Фліртував — а потім просив допомогти з хатою», — каже офіцер. У маленьких селах, за його словами, роль посередників виконують старости, священники або місцеві, які «знають усе про всіх».
Козінчук згадує випадки, коли за напівзруйновані будинки просили по 15 тисяч гривень, а за приватні оселі — по 40 тисяч. Він навів приклад господині, яка по 3 тисячі гривень брала з кожного військового за ліжко в перенаселеному будинку: «Я спитав, чи розуміє вона, що просто наживається на військових? Вона відповіла: “Дочка в медуніверситеті, треба носити хабарі”».
За словами офіцера, Міноборони передбачає компенсацію за оренду житла для контрактників, але більшість власників не хочуть укладати офіційні договори — через податки. «Цінова політика ніким не контролюється. І це боляче, бо ми захищаємо цих людей, а вони цього часто не цінують», — каже він.
Водночас є і протилежні історії. Рієлтор Сергій Курганов розповів, що одна власниця двох будинків на сході безкоштовно поселила військових і навіть готувала їм їжу, а бійці лише привозили продукти. «Все залежить від совісті власника. Є ті, хто наживається, але є й ті, хто допомагає без жодних умов», — зазначив експерт.
Військові наголошують, що житло їм потрібне не для комфорту, а щоб помитися, перепрати форму, трохи перепочити перед поверненням на позиції. «Більша частина зароблених нами грошей іде на оренду. Ми не просимо особливих умов, лише нормального ставлення», — підсумував Андрій Козінчук.