Зірка Голлівуду Роберт Дюваль, лауреат премії “Оскар” і виконавець ролей у фільмах “Хрещений батько” та “Апокаліпсис сьогодні”, помер у віці 95 років. Актор пішов із життя у своєму будинку в Міддлбурзі, штат Вірджинія.
Про це пише CNN.
Роберт Дюваль здобув широку відомість завдяки ролі консильєрі родини Корлеоне Тома Гейгена у стрічці Френсіса Форда Копполи “Хрещений батько”, за яку отримав першу з семи номінацій на премію “Оскар”, а згодом повторив цю роль у “Хрещеному батькові 2”. У третій частині франшизи актор не знімався через суперечку щодо оплати.
Народжений у Сан-Дієго в родині кадрового морського офіцера, Дюваль навчався в Principia College в Іллінойсі та служив в армії під час Корейської війни. Після переїзду до Нью-Йорка він вивчав акторську майстерність у Сенфорда Майснера, ділив квартиру з Дастіном Гоффманом і спілкувався з Джином Гекменом.
Першою помітною кінороботою стала роль Артура “Бу” Редлі у фільмі “Убити пересмішника” 1962 року. Згодом актор зіграв у стрічках “Справжня мужність”, “MAS*H” та “THX 1138”, а після успіху “Хрещеного батька” постійно працював у кіно й на телебаченні, зокрема в сатирі “Мережа” та мінісеріалі “Самотня голубка”.
Премію “Оскар” за головну чоловічу роль Дюваль отримав за фільм “Ніжні милості” 1983 року. Також він був номінований за роботи у “Великому Сантіні”, “Апокаліпсисі сьогодні”, “Апостолі” та “Судді”. У “Апокаліпсисі сьогодні” прозвучала його відома репліка: “Я люблю запах напалму зранку”.
Окрім акторської кар’єри, Дюваль займався режисурою, знявши фільми “Апостол”, “Танго вбивства” та “Дикі коні”. Він залишався активним у кіно до 2010-х років і продовжував отримувати визнання критиків.
Актор був одружений чотири рази; його останньою дружиною стала аргентинська акторка й режисерка Лючіана Педраса. Дюваль підтримував кандидатів Республіканської партії, відвідував інавгурацію Джорджа В. Буша та отримав Національну медаль мистецтв у 2004 році.
Родина повідомила, що офіційної церемонії прощання не буде, і закликала вшанувати пам’ять актора переглядом хорошого фільму, розповіддю історії за столом із друзями або поїздкою за місто, щоб оцінити красу світу.