На території Польщі, ймовірно, впали російські ракети, повідомляється про двох загиблих. Офіційно інформація не підтверджена, але керівництво країни веде переговори із закордонними колегами та підвищує боєздатність армії. Намічаються консультації на рівні НАТО.
Влада Польщі кілька годин офіційно не підтверджувала цю інформацію, але зібрала екстрені засідання Комітету уряду з нацбезпеки та оборони та Ради міністрів, а також підвищила боєздатність військ. На середу призначено засідання Ради нацбезпеки та оборони. У результаті інформацію про те, що вибух у Пшеводуві був спричинений падінням ракети, підтвердив генеральний прокурор Збігнєв Зьобро. У МЗС Польщі підтвердили, що ракета, що впала, – російського виробництва і викликали для надання пояснень посла РФ. Водночас президент Польщі Анджей Дуда заявив, що немає “однозначних доказів” того, хто саме запустив ракету.
Як відреагували Україна та країни-члени НАТО
- Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна давно попереджала: російський терор вийде за кордон. “Бити ракетами по території НАТО. Це російський ракетний удар по колективній безпеці! Це дуже суттєва ескалація. Потрібно діяти”, – заявив Зеленський, запевнивши поляків у максимальній підтримці з боку України.
- У США заявили про те, що поки що не мають підтверджень російського ракетного удару по Польщі та продовжують вивчати ситуацію. “Нам відомо про повідомлення в пресі, в яких стверджується, що дві російські ракети вдарили по об’єкту на території Польщі недалеко від кордону з Україною. Нині ми не маємо інформації, яка підтверджує ці повідомлення, але, знову ж таки, ми серйозно ставимося до них і вивчаємо їх”, – сказав речник Пентагону Пет Райдер.
- Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс виступив за скликання консультацій на рівні НАТО з приводу того, що сталося, і надання Україні та Польщі додаткової протиповітряної оборони. Про готовність надати Польщі максимальну підтримку заявили й в Естонії.
- Влада РФ відмовилася взяти на себе відповідальність за те, що сталося, звинувативши польські ЗМІ в “провокації” і заперечуючи факт нападу на Польщу. Паралельно російська пропаганда почала просувати тези, що на територію Польщі могли впасти українські ракети. Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав не вірити цим теоріям і нагадав про фейки, які росіяни просували після катастрофи Боїнга МН17 у 2014 році.
Агентство Reuters з посиланням на свої джерела повідомило, що Польща активує статтю 4 Північноатлантичного договору та скликає екстрені збори послів країн НАТО. Генсек НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що така зустріч збереться вранці в середу для обговорення “трагічного інциденту” в Польщі.
Стаття 4 передбачає, що країн-членів НАТО можуть проводити консультації, якщо одна з них вважає, що її територіальна цілісність, незалежність або безпека є під загрозою.
В історії НАТО стаття 4 активувалася кілька разів, зокрема після лютневого вторгнення Росії до України, з такою ініціативою тоді виступили Польща та країни Балтії.
Стаття 4 передбачає лише консультації, які не обов’язково супроводжуються подальшими реальними діями членів НАТО. Водночас її можна розглядати як умови для активації статті 5 про “колективну оборону” членів Альянсу. РБК-Україна пояснювало, як діє ця стаття та як вона застосовувалася раніше.