Кабінет міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року.
У цьому документі, зокрема, зазначено, що станом на липень 2024 року населення країни оцінювали в 35,8 мільйона осіб, із яких 31,1 мільйона осіб жили на підконтрольних українському уряду територіях.
На 1 січня 2022 року – до початку повномасштабного російського вторгнення – мешкало 42 мільйони осіб.
З урахуванням наявних викликів і загроз, дія яких триватиме і після завершення бойових дій, чисельність населення України, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, може скоротитися до 28,9 мільйона людей до 2041 року і до 25,2 мільйона людей до 2051 року.
“Прогнозування чисельності населення ускладнюється через відсутність необхідних статистичних даних, зокрема через неможливість врахування демографічних показників на тимчасово окупованих територіях, а також через багатоваріантність сценаріїв розвитку воєнних подій”, – наголошується в документі.
Автори стратегії вказують на швидке скорочення чисельності населення внаслідок депопуляції (перевищення кількості померлих над кількістю новонароджених) та масштабної трудової міграції, що часто переходить у постійну, тимчасової окупації частини території України, нових викликів і загроз, зумовлених збройною агресією.
При цьому наголошується, що скорочення населення в Україні почалося ще до повномасштабної війни. Так, за даними Всеукраїнського перепису 2001 року в країні мешкало 48,5 мільйона осіб. Через війну демографічна ситуація в країні погіршилася.
Збройна агресія і тимчасова окупація частини території України, йдеться в стратегії, спричинила поглиблення демографічної кризи, яка полягає у значному зниженні рівня народжуваності, підвищенні рівня смертності серед військового та цивільного населення, у багатомільйонному внутрішньому переміщенні мешканців із небезпечних територій, у п’ятимільйонній вимушеній еміграції переважно жінок і дітей, зокрема без намірів повернутися.