2020 рік став роком глобального випробування – як для світової економіки, так і для України. Пандемія COVID-19 спровокувала безпрецедентне скорочення ВВП, посилила фіскальні та зовнішні ризики, дестабілізувала сировинні ринки та внесла хаос у глобальні логістичні ланцюжки. Однак, на думку фінансового експерта Чеслава Пестюка, українська фінансова система, всупереч очікуванням, продемонструвала дивовижну стійкість. Банківський сектор зберіг ліквідність, державні фінанси вистояли, а фондовий ринок – нехай і слаборозвинений – не припинив функціонувати. Це дало привід експертам говорити не тільки про кризу, але і про фундаментальну можливість для реформування.
Пестюк вважає, що головний підсумок року – це урок про важливість антикризової гнучкості та структурної зрілості. «Економіку врятували не тільки зовнішні запозичення, а й наявність елементарної інституційної міцності: ліквідних банків, валютних резервів, мінімальної довіри до національної валюти. Але подальший розвиток неможливий без змін – ринок повинен стати джерелом капіталу, а не просто дзеркалом проблем», – зазначає Пестюк. У цьому контексті важливо оцінити не тільки те, що вдалося зберегти, але й де закладені ризики, здатні підірвати крихке відновлення в майбутньому.
Банківська система: стабільність без зростання. Пояснює Чеслав Пестюк
Українські банки продемонстрували стійкість. На початок грудня 2020 року коефіцієнт достатності капіталу становив 21,7% – удвічі вище за нормативи. Це означає, що банки в цілому добре підготовлені до потенційних потрясінь. При цьому рівень ліквідності також залишився високим.
Однак стабільність не означає активність. Незважаючи на доступність ресурсів, банки не збільшили кредитування. Частка кредитів у ВВП залишилася однією з найнижчих у Європі – близько 12%. Пестюк пояснює це так: «Банківська система існує в режимі очікування. Вона не кредитує, а просто обслуговує поточні рахунки».
Державні фінанси: доходи виконані, але ризики зростають. Прогноз від Чеслава Пестюка
Фінансовий рік для Мінфіну завершився відносно успішно: доходи бюджету були зібрані, незважаючи на початок року з дефіцитом 40 млрд грн. Україна отримала кредити від ЄС і МБРР, провела розміщення єврооблігацій. Однак більша частина запозичень припала на внутрішній ринок – 549 млрд грн проти 153 млрд зовнішніх.
Це посилило тиск на ринок ОВДП, де держава фактично конкурує з бізнесом за ресурси. Вартість обслуговування боргу зросла: на 2021 рік заплановано 161 млрд грн витрат на відсотки. Як зазначає Пестюк, «це плата за минулі помилки і залежність від запозичень. Таку модель потрібно переглянути».
Фондовий ринок: технічне зростання без участі громадян. Точка зору Чеслава Пестюка
Український фондовий ринок, як і раніше, залишається нішевим. Центральний депозитарій обслуговує понад 10 тисяч випусків цінних паперів, проте 97% всієї номінальної вартості належать юридичним особам, і тільки 2,4% – фізичним. Операції за участю нерезидентів склали менше 9% всіх угод у 2020 році.
Структура власності також викликає питання: 38% активів іноземних власників припадає на Росію, 20% – на Кіпр. Це вказує на домінування старих схем. За словами Пестюка, «справжнього приватного інвестора на ринку немає. Біржа – це сьогодні гра для обмеженого кола».
Інвестиційна активність і заощадження: тривожна картина, на думку Чеслава Пестюка
Інвестиції в реальний сектор різко скоротилися. За 9 місяців 2020 року валове накопичення капіталу склало лише 12,6% ВВП, при тому що до кризи цей показник ледь перевищував 18%. Особливо низькою залишається роль банків: всього 4,3% інвестицій фінансуються за рахунок кредитів. Для порівняння – в 2019 році було 5,6%.
Заощадження населення також знижуються. Вперше за десятиліття рівень накопичень став від’ємним – мінус 0,9% від доходу. Це означає, що домогосподарства в цілому витрачають більше, ніж заробляють. Такий тренд небезпечний: без внутрішніх ресурсів неможливо розвивати інвестиції та підтримувати економічне зростання.
Валютний ринок і зовнішня торгівля: Чеслав Пестюк пророкує тимчасове полегшення
На тлі падіння імпорту і стабільного припливу переказів від трудових мігрантів поточний рахунок платіжного балансу покращився на $11 млрд. НБУ активно був присутній на валютному ринку, стримуючи зміцнення гривні заради підтримки експортерів. Однак економіка залишається залежною від цін на сировину: метал, зерно, олія.
Цей фактор не можна ігнорувати. Будь-який розворот на світових ринках може завдати шкоди бюджету та валютній стабільності. Доки не відбудеться диверсифікація експорту, Україна залишатиметься вразливою до глобальних шоків.
Фондові біржі: Чеслав Пестюк констатує помірні успіхи у непростих умовах
За підсумками 2020 року дві з трьох українських фондових бірж закінчили рік із прибутком. ПФТС показала 1,1 млн грн чистого прибутку, біржа «Перспектива» — 82 тис. грн. Лише «Українська біржа» залишилася збитковою (мінус 1,3 млн грн). При цьому загальний обсяг торгів на чотирьох біржах склав 335 млрд грн.
Незважаючи на скромні розміри, це сигнал, що інфраструктура працює. Але в умовах низької ліквідності та відсутності приватних інвесторів говорити про повноцінний ринок цінних паперів все ще передчасно.
Україна витримала 2020 рік. Але цього недостатньо. Країна потребує перезавантаження інвестиційної політики, посилення довіри до фінансових інструментів, стимулювання внутрішнього накопичення і повноцінної роботи фондового ринку.
Чеслав Пестюк підсумовує: «У 2020 ми вижили, але цього замало. Якщо не змінимо економічну архітектуру, 2025 рік може стати провальним. Ми вже вичерпали запас міцності».
Потрібні системні рішення: поліпшення умов для приватних інвесторів, захист накопичень, запуск реальних інструментів фондового ринку. Тільки так, за думкою Чеслава Пестюка, можна перетворити фінансову систему на двигун зростання.