На сході та півночі України автозаправні станції, які тривалий час залишалися відносно захищеними, стали однією з пріоритетних цілей для російських безпілотників.
Про це пише Le Monde.
За даними видання, такі удари змушують українську владу шукати нові способи захисту громадян і водночас забезпечувати життєво важливе постачання пального в регіони поблизу лінії фронту.
Останніми днями російські атаки фіксували на АЗС у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Сумській та Чернігівській областях. У ніч із 1 на 2 липня в Дніпропетровській області під удар потрапили п’ять станцій. За даними керівника регіональної поліції, одна жінка загинула, ще троє людей були поранені.
За останні два місяці російські дрони атакували понад 150 автозаправних станцій в Україні. Такі дані навів директор WOG Андрій Пивоварський.
У колонці для NV Business він заявив, що “майже щотижня нафтові бази та інша інфраструктура, пов’язана з пальним, стають ціллю атак”.
Le Monde зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році АЗС уже зазнавали ударів, однак останніми тижнями інтенсивність таких атак суттєво зросла.
Видання пов’язує це з кампанією України по ударах по російській енергетичній інфраструктурі, яка має ускладнити постачання пального в РФ. Ці атаки вже змусили Москву запроваджувати обмеження в низці регіонів.
Військовий експерт Євген Дикий вважає, що обидві сторони намагаються паралізувати логістику одна одної.
“На жаль, ця тактика досить ефективна. Її єдина “перевага” в тому, що вона не поширюється на внутрішні райони країни. Але для територій, розташованих поблизу лінії фронту, це серйозна проблема”, – зазначив він.
Водночас, за словами експерта, на цьому етапі Україна не ризикує зіткнутися з дефіцитом пального, подібним до ситуації в Росії. Він пояснив, що стратегічно росіяни не можуть позбавити Україну пального, оскільки воно надходить із третіх країн і не виробляється всередині країни.
Схожу позицію висловив міністр економіки Олексій Соболев. Під час звернення до народних депутатів він заявив, що ринок забезпечений, імпортні ресурси керуються на договірній основі, а логістика працює.
Стійкість українського ринку залежить від різноманіття постачальників, маршрутів імпорту та логістичної мережі. Як пояснив Андрій Пивоварський, якщо одна ланка виходить із ладу, інші беруть на себе її функції.
Водночас Le Monde зазначає, що ризик локального дефіциту не можна повністю виключати, якщо Росія продовжить або посилить атаки на інфраструктуру АЗС.
У Донецькій та Сумській областях на деяких заправках уже встановили протидронові сітки. Мережа WOG обрала жорсткіші заходи: з 1 липня в низці південних і східних регіонів запроваджено “спеціальний режим”.
АЗС цієї мережі закриватимуться з 21:00 до 7:00, зовнішнє освітлення вимикатимуть, а постачання пального зупинятимуть у разі повітряної тривоги. Таке рішення ухвалили після загибелі співробітника внаслідок атаки.
Le Monde пише, що рішення WOG викликало широкий резонанс в Україні, адже автозаправні станції були одними з небагатьох місць, які залишалися активними під час комендантської години. Вони стали звичною зупинкою для військових, які їдуть на передову або повертаються звідти.
Командир 422-го полку безпілотних систем Микола Колесник повідомив, що на півтора місяця заборонив військовослужбовцям свого полку будь-які зустрічі на АЗС поблизу лінії фронту.
“Більше ніяких сніданків, обідів, вечерь і навіть перерв на випічку”, – заявив він.
Офіцер також запропонував запровадити для військових умовні “світлофори”: зелений – швидко заправитися і їхати далі, червоний – усі негайно роз’їжджаються в різних напрямках.
“Така нинішня реальність”, – наголосив Колесник.
