Припинення вогню в Україні різко підвищить загрозу безпеці для країн Балтії, оскільки Росія продовжить реалізацію планів з переозброєння і перекидання військ на північно-східний фланг НАТО, попередили міністри оборони країн регіону.
Як пише Financial Times, Естонія, Латвія і Литва, які були анексовані Радянським Союзом до відновлення незалежності в 1990-х роках, стурбовані тим, що Москва не зупиниться на Україні після того, як адміністрація Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Країни Балтії зазначають, що Кремль уже розробив плани зі збільшення військового виробництва і розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів.
«Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде припинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили», – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв’ю Financial Times. «Це означає, що рівень загрози також дуже швидко зросте».
Його литовський колега Довіле Шакалене зробила аналогічні зауваження, перебуваючи у Великій Британії на початку тижня.
«Давайте не будемо плекати ілюзій. Давайте не будемо обманювати себе, що з Росією буде покінчено після України», – сказала вона. «Росія скористається часом після припинення вогню, щоб прискорити нарощування свого військового потенціалу. У них уже є величезна, навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою».
Адміністрація Трампа очолила переговори з Росією та Україною про припинення війни, але до повного припинення вогню ще далеко. Тоді як Київ погодився на негайне припинення бойових дій у Чорному морі та на 30-денне припинення вогню, яке підтримують США, Москва поки що зобов’язалася лише призупинити атаки на енергетичну інфраструктуру, заявивши, що виконає умови угоди щодо Чорного моря тільки після того, як Захід зніме економічні санкції.
Проте припинення бойових дій дасть Росії шанс реалізувати свої плани на 2022 рік щодо збільшення чисельності армії на 1,5 млн осіб і створення цілого нового армійського корпусу на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та Прибалтики.
Певкур каже, що з 600 000 російських військовослужбовців, які, за оцінками, перебувають в Україні, 300 000, ймовірно, будуть передислоковані. «Ці люди не повернуться в різні частини Росії, щоб прибирати кукурудзу або робити щось іще, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, у п’ять-десять разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті».
Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою «Захід», які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені. Проведені раз на чотири роки, ці навчання імітують конфлікт з країнами НАТО і включають в себе десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.
Обидва міністри також застерегли від передислокації військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських «сил безпеки», які будуть спрямовані в постконфліктну Україну як засіб стримування Росії від нового нападу.
«Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО», – сказав Певкур. «Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні».
Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов’язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці. Естонія також заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії.
Наразі Литву захищає німецька бригада, яку буде розміщено на її території найближчими місяцями, Латвію захищають багатонаціональні сили під проводом Канади, а Естонію – британська бригада, яку може бути відправлено з Великої Британії в найкоротший термін.
«Наразі в Естонії перебуває трохи менше ніж тисяча британських військовослужбовців», – заявив раніше цього тижня міністр оборони Великої Британії Джон Хілі. «Ця послідовна залізна прихильність Естонії збережеться – і збережеться тому, що Естонія і наші війська… перебувають на передньому краї НАТО».