Лонгріди

Інформація про торгівлю Україною західною зброєю виявилась фейком

24 Вересня 2022 13:19
фейк

Російське державне телебачення та прокремлівські телеграм-канали стверджують, що українці частково збувають зброю, отриману як військову допомогу від Пентагону, у так званому темному інтернеті – глибинній частині всесвітньої мережі, де користувачі можуть зберігати повну анонімність.

Проте, поспілкувавшись із “продавцями” під виглядом потенційних покупців, команда розслідувачів BBC дійшла висновку, що розміщені в “темній павутині” оголошення, які пропонують купити американську зброю – фейкові.

“Укропи продають “Джавеліни” в даркнеті. Командування ЗСУ перепродає техніку та озброєння, що постачаються НАТО”, – таке повідомлення опублікував 2 червня у твіттері і телеграмі прокремлівський англомовний аккаунт ASB Military News.

Пізніше адміністрація твіттера заблокувала акаунт, але запис, як і раніше, доступний у телеграмі, де у пропагандистів понад 100 тисяч підписників.

Ще один пост опублікував того ж дня телеграм-канал “Сигнал” (700 тисяч підписників): “Дякую Байдену та європейським друзям України. Тепер “Джавеліни”, NLAW, автомати, кулемети і навіть танки з БТРами час від часу спливатимуть по всьому світу в руках терористів та злочинців”.

На фотографіях, прикріплених до посту, зображено оголошення, яке нібито пропонує купити протитанковий ракетний комплекс американського виробництва FGM-148 Javelin за 30 тисяч доларів. Продавець обіцяє доставити покупку до українсько-польського кордону чи іншої країни.

Ці пости відразу підхопило російське державне телебачення, яке регулярно показує сюжети про те, що Україна продає зброю, яку поставляє Захід.

BBC вирішила самостійно розслідувати ці публікації. Використовуючи ноутбуки, приналежність яких до корпорації відстежити було неможливо, і веб-браузер Tor, кореспонденти BBC зайшли в даркнет та вивчили згадані проросійськими ЗМІ оголошення.

У них “продавці” дійсно обіцяли поставити натівську зброю будь-кому, хто готовий заплатити. Як геотег було вказано Київ, проте назва столиці українською мовою була написана неправильно.

Але на цьому дурні помилки авторів оголошення не закінчувалися.

Один із “продавців”, який часто згадується в російських ЗМІ, називається Weapons Ukraine. На сторінці магазину є згадка про 32 нібито проведені ним угоди з продажу американських карабінів, пістолетів та іншої вогнепальної зброї, яку нібито доставляють анонімним покупцям по всій території України.

Проте BBC виявила, що фотографії з оголошень далеко не завжди відповідають опису. Ба більше, вони були зроблені за багато років до початку повномасштабної війни.

Зворотний пошук ілюстрацій показав, що зображення карабіна М4 ще 2014 року було опубліковано одним із російських користувачів соцмереж. Фотографія іншої гвинтівки, яку рекламує той же продавець, знайшлася на сайті любителів зброї – і теж була зроблена багато років тому.

Інший продавець під назвою Big Discounts On Weapons, який пропонував купити “Джавеліни” та безпілотники американського виробництва, нібито нещодавно поставлені Україні, виявився винахідливішим.

Продавець відфотошопив кілька старих фотографій, зокрема знімки вже збитих дронів, і додав туди назву торгового майданчика.

Ми поговорили зі StopFake, українською фактчекінговою організацією. Її експерти виявили, що фотографії дронів, використані під час створення фальшивого оголошення, були запозичені в інтернеті.

За серійними номерами вдалося з’ясувати, що зображені на знімках нібито щойно поставлені дрони Switchblade 300, були збиті в Сирії у 2015 і 2016 роках.

Після цього журналісти спробували зв’язатися із самими “продавцями” та зрозуміти, чи справді автори оголошень – з України.

Продавець “Джавелінів” та дронів Switchblade 300 попросив зв’язатися з ним в одному з месенджерів, де він зареєстрований під не найоригінальнішим ім’ям “javelinusa”.

На запитання журналістів, як саме можна купити рекламовану зброю, надійшла така відповідь українською мовою: “Внесіть гроші на свій рахунок, тоді ми запросимо адміністратора до цього чату. Домовляємося і оголошуємо всі умови при ньому. Потім у вебчаті пишете, що отримали (зброю) і всім задоволені і просите адміна переказати ваш депозит мені”.

Проте під час листування журналісти звернули увагу, що українською мовою співрозмовник володіє, м’яко кажучи, не надто добре. На пряме запитання про це “продавець” пояснив, що він нібито із Польщі.

Розмову із трейдером BBC попросила проаналізувати лінгвіста.

“За цими повідомленнями стоїть російськомовна людина”, – стверджує Дар’я Левицька, синхронний перекладач з української мови на російську та польську.

За її словами, можна досить впевнено стверджувати, що повідомлення, надіслані українською мовою, були перекладені за допомогою онлайн-перекладача – причому не з польської, а з російської.

“Його українська мова рясніє русизмами, а от “полонізмів” немає. Наприклад, він використовує вираз “не заговорюй зуби”. У російській мові це загальновживана фраза, а от у польській у неї еквівалента немає”, – каже Левицька.

Більше того, в оригінальному російському тексті “продавець” явно припустився кількох друкарських помилок, через що автоматичний перекладач не розібрав слова і залишив їх без перекладу, в перекрученому російському написанні.

Пізніше вдалося зв’язатися і з другим “продавцем”, який у листуванні також припускався грубих помилок, очевидно автоматично перекладаючи повідомлення українською вже перед відправкою.

Відгуки, залишені “покупцями”, написані переважно польською, але теж рясніють помилками, характерними для електронного перекладу.

“Люди так не розмовляють”, – упевнена Левицька.

У статті на сайті RT водночас стверджується: не виключено, “що у нелегальних торговців налагоджений контакт із (польськими) прикордонниками”, і вони можуть без проблем доставляти замовлення не лише до Польщі, а й за її межі.

“Джавеліни можуть збивати літаки. А “Стінгери” можуть потрапити до рук терористів та стати загрозою безпеці в європейських аеропортах”, – лякали глядача автори сюжету на росийськомук Першому каналі.

Експерт StopFake Сергій Харченко вважає, що Кремль використовує подібні фейки, щоб підірвати довіру західних партнерів до української влади та зірвати постачання зброї.

“Мета одна – посіяти паніку в Європі, стверджуючи, що ця зброя може бути використана проти європейських громадян”, – каже він.

Харченко вважає, що ці фейки розраховані переважно на західну аудиторію.

Статті, які цілком серйозно розповідають про “продаж у даркнеті української зброї”, журналісти BBC виявили на різних сайтах – англійською, японською, в’єтнамською, турецькою та іншими мовами.

Компанія KELA, яка спеціалізується на аналізі загроз кіберзлочинності, провела дослідження. Її фахівці дійшли висновку, що оголошення про продаж поширюються (а, можливо, і спочатку були створені) проросійськими пропагандистськими джерелами.

У KELA вважають підозрілим, що активність на цьому торговому майданчику мінімальна (кількість операцій невелика), а сама вона практично невідома навіть постійним мешканцям даркнета.

“Зазвичай можна вийти на людей, які знають той чи інший торговий майданчик. Але щодо цієї конкретної платформи якісь відгуки або навіть згадки знайти дуже складно”, – пояснює експерт KELA Ірина Нестеровська.

Вона запитує, як саме у такому разі ці оголошення з такою легкістю виявили російські журналісти?

Нестеровська не може сказати, чи є оголошення від початку до кінця справою рук російських пропагандистів або їх розмістили шахраї, які намагаються заробити в даркнеті, а прокремлівські ЗМІ просто про них розтрубили.

Але саме час їх появи та заяви прокремлівських ЗМІ, які повторюють одне одного як під копірку, дозволяють припустити, що кампанію з дезінформації було сплановано та організовано централізовано, додає вона.

З нею згоден і Сергій Харченко зі StopFake. Його турбує, що цей же торговий майданчик російські пропагандисти можуть використовувати для інших хибних заяв.

“Зараз росіяни створюють фейки, звинувачуючи Україну у продажу зброї. А потім вони можуть використати цей же торговий майданчик для поширення фейків про так звані “продажі” інших “товарів” та “послуг”. Якщо цей фейковий торговий майданчик уже є, то чому б його не використовувати і далі? Адже їхня головна мета – посіяти сумніви у закордонних партнерів та підірвати репутацію українців”, – вважає Харченко.


Відео дня

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter

ТОП-новини
Останні новини
усі новини
Gambling