2025 рік став для України роком стійкості на тлі триваючої війни, дипломатичних зусиль щодо миру та внутрішніх викликів.
Росія продовжила повільне просування на фронті, завдаючи масованих ударів по цивільній інфраструктурі, але Україна зберегла єдність суспільства, отримала нові пакети допомоги та досягла прогресу в переговорах про мир за посередництва США.
Рік відзначився рекордними втратами для РФ, інтенсивними атаками на енергетику взимку та надією на завершення активної фази конфлікту наприкінці року.
Війна і ми
2025 рік став одним із найбільш смертоносних з початку повномасштабного вторгнення 2022-го. Тільки у червні загинули 232 цивільні особи, ще 1343 дістали поранення.
Росія досягла поступових територіальних здобутків, зокрема в Донецькій, Запорізькій та Харківській областях, захопивши міста на кшталт Сіверська та просуваючись біля Гуляйполя і Мирнограда. Середній темп просування — близько 14 км² на день (за даними ISW), з рекордними втратами для РФ (понад 382 тис. убитими та пораненими). У цьому році Росія захопила ще 1% територій України.
Війна дедалі більше набувала ознак війни на виснаження. Ключовими стали не швидкі прориви, а логістика, боєприпаси, ППО та здатність утримувати інфраструктуру. Масовані удари по тилових містах остаточно стерли межу між фронтом і цивільним життям.
2025 розпочався в Україні з великої трагедії. 1 лютого російська ракета зруйнувала будинок у Полтаві з першого по п’ятий поверх, забрала життя 14 людей та ще 22 травмувала. Серед загиблих — троє дітей.
Через два тижні російський БпЛА з фугасною бойовою частиною пошкодив саркофаг зруйнованого енергоблока ЧАЕС. Виникла пожежа. На щастя, радіаційний фон не підвищувався.
4 квітня Росія вдарила по Кривому Рогу балістичною ракетою «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною. Черговий підступний удар забрав життя 18 людей, дев’ятеро з них — діти. Ще 61 людина постраждала.
Масштабний злочин росіяни вчинили на Вербну неділю. 13 квітня РФ завдала ракетного удару по середмістю Сум двома балістичними ракетами. Загинуло 35 людей, ще 129 поранені.
23 квітня російська армія поцілила в Марганці дроном-камікадзе по автобусу, що перевозив працівників підприємства. Дев’ять людей загинуло та ще 54 постраждало. А в ніч проти 24 квітня постраждав Київ. Через російську комбіновану атаку в столиці загинуло 12 людей. Ще 90 зазнали поранень.
У травні відбулися три великих обміни. Додому з російської неволі упродовж кількох днів повернулися 880 захисників та 120 цивільних. Серед них значна частина тих, хто потрапив у полон ще 2022 року.
Наприкінці травня музикант із Вараша, що на Рівненщині, Максим Дерев′янчук, який творить під псевдонімом Drevo, з піснею “Смарагдове небо” очолив рейтинг музичних чартів Toр-100 Apple Music UA та YouTubeСharts. Пізніше цю пісню назовуть “найЗСУшною” піснею року. Зараз у пісні 37 млн. переглядів на YouTube, а слухають її і на окупованих територіях, і в Америці, і в росії.
У липни Україна отримала нову прем’єр-міністерку. Нею стала очільниця міністерства економіки Юлія Свириденко. Денис Шмигаль, який обіймав посаду голови Кабміну, очолив Міністерство оборони.
Липень шокував українців черговим масштабним та цинічним обстрілом. Російська комбінована атака по Києву забрала життя 31 людини. Серед них було п’ятеро дітей. Найменшій виповнилося лише два роки. Ще 159 українців зазнали поранень.
Останній день вересня, на жаль, запам’ятався смертоносною негодою в Одесі. Лише за пів дня там випала майже двомісячна норма опадів. Стихія забрала життя дев’ятьох людей, серед яких одна дитина.
У жовтні Росія посилила атаки по енергоструктурі України. Стало зрозуміло, що зима буде вкрай важкою. Вулиці міст знов заполонили генератори, а українці вишукували, як спростити собі побут в умовах планових та екстрених знеструмлень.
22 жовтня росіяни поцілили у приватний дитячий садок у Харкові. На щастя, діти не зазнали поранень, але загинув працівник комунальної служби. Кадри звідти облетіли весь світ, учергове вразивши цинізмом агресора.
19 листопада РФ атакувала Тернопіль. Балістичний удар по багатоповерхівці забрав життя 33 людей, ще 94 — зазнали поранень.
Операція “Павутина”
У 2025 році Сили оборони України значно посилили стратегію глибоких ударів (deep strikes) по військовій та енергетичній інфраструктурі РФ, використовуючи власні дрони та ракети, такі як “Лютий”, “Фламінго” та FP-серії.
Кульмінацією стала операція «Павутина» (Spiderweb) 1 червня, коли понад 100 дронів, контрабандою завезених у Росію, одночасно атакували кілька стратегічних авіабаз, уразивши 41 літак (включно з Ту-95, ТУ-22M3 та A-50).
Наприкінці року удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах та авіабазах скоротили переробку нафти в РФ на понад 20%, завдавши економічних збитків у десятки мільярдів доларів і послабивши логістику ворога.
Україна і світ
Міжнародна підтримка України у 2025 році зберігалася, але стала менш однорідною. Європейський Союз дедалі більше перебрав на себе фінансовий та військовий тягар, тоді як політика США після повернення Дональда Трампа на посаду президента зазнала відчутних змін.
Вашингтон перестав бути безумовним донором України. Допомога скорочувалася або затягувалася, а в публічному просторі дедалі частіше звучала тема переговорів і припинення війни. Так званий мирний план США обговорювався протягом усього року, але його конкретні параметри були сформульовані лише наприкінці року.
Окремим питанням залишалася доля українських біженців у США та Європі. Тема тимчасового захисту, статусів і можливого повернення дедалі частіше з’являлася в політичних дискусіях.
Внутрішня ситуація в Україні
Усередині країни 2025 рік минув під знаком адаптації до тривалої війни. Економіка працювала в умовах дефіциту бюджету, залежності від зовнішнього фінансування та постійних ризиків для критичної інфраструктури. Водночас суспільство поступово звикало до життя в умовах перманентної небезпеки.
Окремо стояла тема мобілізації. Дискусії про ротації, строки служби та справедливість призову супроводжували рік і часто ставали предметом гострих суспільних дебатів. Влада намагалася балансувати між потребами фронту і зростаючим запитом на чіткі та зрозумілі правила.
У жовтні Україну збурив великий корупційний скандал у сфері енергетики. Правоохоронці викрили злочинну організацію, до якої входили чинні й колишні посадовці енергетичної галузі, відомий бізнесмен та інші особи. Її учасники створили масштабну корупційну схему, через яку впливали на роботу стратегічних державних підприємств, зокрема АТ «НАЕК “Енергоатом”».
Наприкінці року НАБУ і САП викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді України.
І все ж відставка глави Офісу президента Андрія Єрмака у листопаді стала однією з найгучніших подій року. За рівнем впливу експерти називали очільника ОПУ “якщо не першою, але й не другою людиною в державі”.
Антикорупційна криза і конфлікт інституцій
Окремою лінією 2025 року стала ескалація антикорупційних скандалів і відкритий конфлікт між НАБУ та Офісом президента.
У лютому–березні 2025 року журналістські розслідування і витоки з правоохоронних органів пов’язали так звану «операцію Мідас» із корупційними схемами в енергетичному секторі та виведенням коштів за кордон. У публічному просторі фігурували імена бізнесмена Міндіча і Цукермана, колишніх та діючих топ-чиновників. Водночас держава так і не представила завершеної офіційної версії цієї справи як єдиного кримінального провадження, що лише посилило підозри щодо політичної складової процесу.
У квітні 2025 року резонанс викликав арешт прокурора Магамедрасулова у справі про корупцію в органах прокуратури. Цей кейс став одним із найбільш показових у році: антикорупційна спільнота розглядала його як доказ глибоких системних проблем, тоді як представники влади заявляли про ефективність очищення правоохоронної системи.
Станом на кінець року остаточного судового рішення у справі не було.
У травні–червні напруга між НАБУ та владою вийшла у публічну площину. Керівництво бюро неодноразово заявляло про політичний тиск і спроби обмежити незалежність розслідувань, тоді як Офіс президента ці звинувачення заперечував, подаючи конфлікт як інституційний і правовий.
У червні та липні 2025 року Верховна Рада розглядала законодавчі ініціативи, які передбачали посилення ролі Генерального прокурора щодо НАБУ. Навіть попри те, що окремі положення не були ухвалені в остаточному вигляді, сам факт голосувань викликав різку реакцію громадянського суспільства та застереження з боку міжнародних партнерів, які розцінили ці кроки як потенційну загрозу незалежності антикорупційної інфраструктури.
На тлі цих подій упродовж року тривали публічні дискусії довкола енергетичного сектору та рішень міністра енергетики Германа Галущенка. Йшлося про перевірки, кримінальні провадження та політичний тиск, однак інформація про його арешт не підтверджувалася і залишалася на рівні чуток та маніпуляцій.
У сукупності ці події сформували відчуття антикорупційної кризи. Влада наполягала на необхідності «наведення порядку» і перезавантаження системи, тоді як критики говорили про спроби взяти антикорупційні органи під політичний контроль. Конфлікт між НАБУ та владою став одним із найгостріших внутрішньополітичних сюжетів 2025 року і суттєво вплинув на довіру суспільства до державних інституцій.
Енергетика
Енергетика стала однією з головних цілей російських атак у 2025 році. Удари по електростанціях, підстанціях і лініях передачі мали системний характер і були спрямовані на виснаження країни в зимовий період. Наприкінці року Україна знову зіткнулася з аварійними та графіковими відключеннями електроенергії, проблемами з теплопостачанням і ризиками для водозабезпечення. Під час опалювального сезону працювали всі 9 енергоблоків АЕС, які підконтрольні Україні.
Енергетична система працювала на межі можливостей, значною мірою завдяки аварійним ремонтам, мобільним рішенням і підтримці партнерів. Водночас стало очевидно, що війна за енергетику перетворилася на окремий фронт, який потребує не меншої уваги, ніж лінія зіткнення.
Росія інтенсифікувала атаки на енергосистему взимку. Втрачено до 48% довоєнної потужності, мільйони домогосподарств без світла.
Спорт
Українські спортсмени досягли успіхів попри війну, особливо в адаптивному спорті та міжнародних змаганнях.
У ніч з 19 на 20 липня на лондонському “Вемблі” Олександр Усик став дворазовим абсолютним чемпіоном світу.
У 2025 році збірна України показала одразу низку топрезультатів у художній гімнастиці. Причому вдалося це зробити на обох головних стартах сезону: “золото” Таїсії Онофрійчук в особистому багатоборстві на Євро; тріумф збірної України у групових вправах на ЧС.
Кульмінацією фехтувального 2025 року став чемпіонат світу, а саме перше в карʼєрі “золото” Влади Харькової. У фіналі особистих змагань серед шпажисток українка перемогла естонку Катріну Лехіс.
Пляжні волейболістки Марина Гладун і Тетяна Лазаренко стали першими в історії України чемпіонками Європи!
Національна футбольна збірна дала надію українцям на вихід в фінал ЧС-2026. Залишилось два кроки.
Ті, кого втратили у 2025 році
Рік забрав багатьох відомих українців та світових діячів.
Вбивство екс-спікера парламенту Андрія Парубія — четверте гучне вбивство з початку повномасштабної війни (за даними BBC), що підкреслило внутрішні поділи.
У 2025 році Україна прощалася із журналісткою Вікторією Рощиною, закатованою росіянами у полоні. Її ховали у закритій домовині.
2025 рік забрав в українців талановитих акторів, музикантів, спортсменів, режисерів — серед них Степан Гіга, Ігор Поклад, Андрій Яценко (Diezel) з гурту Green Grey, Михайло Клименко (Adam), Максим Неліпа, Валерій Шевчук, Олександр Муратов.
Серед світових зірок, що пішли з життя, згадаємо режисера Девіда Лінча, Оззі Озбона з Black Sabbath, голлівудського актора Майкла Медсена. Наприкінці року померла акторка Бріжит Бардо, яка стала одним із символів рідної країни ще в 1960-х.
2025 рік став одним із найскладніших і водночас визначальних для України та світу за весь період повномасштабної війни. Він минає під знаком виснаження, політичних зламів, переоцінки союзів і поступового усвідомлення того, що війна стала довготривалою реальністю, а не кризою, яку можна швидко розв’язати.