Українські удари вивели з ладу понад 30% фактично задіяних і більш як 45% номінальних нафтопереробних потужностей Росії. Пошкодження на деяких великих підприємствах залишаються помітними із супутників через тижні й навіть місяці після атак.
Про це пише Financial Times.
Одним із символів української кампанії став НПЗ у чорноморському порту Туапсе. У 2013 році Володимир Путін особисто приїжджав на підприємство для запуску найпотужнішого на той момент у Росії нафтопереробного комплексу.
Тоді він назвав високотехнологічну установку “винятковою”. Через 13 років цей об’єкт став прикладом здатності України завдавати точних ударів углиб російської території та надовго порушувати роботу енергетичної інфраструктури РФ.
У Туапсе знищено резервуари та критично важливе обладнання
Наприкінці квітня Туапсинський НПЗ зазнав двох атак. За оцінкою FT, внаслідок ударів було знищено понад десяток великих і середніх резервуарів загальною місткістю близько 80 тисяч кубометрів.
Безпілотники, ймовірно, також уразили установку вторинної переробки, збудовану в межах модернізації заводу. Вона дає змогу переробляти важкі компоненти нафти на дизельне пальне, авіаційний гас і бензин.
Сам завод є настільки старим, що його можна побачити на розсекречених розвідувальних знімках ЦРУ 1950-х років. Сучасні технологічні вузли, встановлені під час реконструкції, стали для підприємства особливо важливими та складними для заміни.
Українські фахівці дедалі точніше визначають, які елементи побудованих за радянськими проєктами НПЗ є незамінними, найдовше ремонтуються та з найбільшою ймовірністю призведуть до тривалого простою заводу.
Удари по обладнанню небезпечніші, ніж по резервуарах
До найважливіших вузлів належать установки, які видаляють із сирої нафти воду та сіль перед подальшою переробкою. Одне з такого обладнання нещодавно постраждало на Омському НПЗ — одному з найбільших у світі, розташованому приблизно за 2500 км від українського кордону.
Аналітик компанії Kpler Суміт Рітолія зазначив, що пошкодження технологічних установок зазвичай спричиняє значно триваліші зупинки, ніж удари по резервуарах.
“Резервуари можуть спричиняти масштабні пожежі, але часто їх можна відремонтувати швидше”, — пояснив експерт.
Супутникові знімки свідчать, що відновлення російських підприємств просувається повільно. Понад місяць після пожежі на Московському НПЗ зім’ята кришка великого резервуара залишалася на місці падіння, а на трьох менших ємностях, насосній станції та трубопроводах були помітні пошкодження.
Менші заводи також залишалися значною мірою непрацездатними. На знімках було видно зруйновані складські та виробничі об’єкти.
Наслідки атак можуть тривати понад рік
Група дослідників під керівництвом Фабіо Сабатіні з Римського університету Сапієнца проаналізувала нічне випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ у період із червня 2022-го до травня 2026 року.
Дослідники встановили, що після першого удару інтенсивність випромінювання знижувалася приблизно на 30% у радіусі одного кілометра від заводу та до 18% у радіусі п’яти кілометрів. На підприємствах, атакованих торік, цей ефект зберігався понад 13 місяців.
Удари по військових об’єктах, транспортних вузлах або звичайних паливних складах не мали порівнянного впливу.
НПЗ у Кстові Нижньогородської області зазнав атак безпілотників 18 і 20 травня. За даними теплових супутникових знімків німецької розвідувальної компанії Constellr, підприємство після цього залишалося зупиненим.
На останньому доступному знімку від 18 липня на дистиляційній установці все ще не було теплового сліду, який свідчив би про її роботу.
Російський ринок пального опинився під тиском
Росія змогла відновити частину потужностей завдяки поновленню роботи Омського НПЗ. Водночас значна частина нафтопереробної інфраструктури залишається недоступною.
Керівник глобального напряму пального та нафтопереробки S&P Global Energy Деніел Еванс заявив, що за таких умов постачання на і без того збалансований внутрішній ринок Росії стає «дуже складним завданням».
За оцінкою FT, атаки спричинили найсерйознішу паливну кризу в Росії від часу розпаду Радянського Союзу. Повернення НПЗ до роботи не означає їхнього швидкого виходу на попередні обсяги виробництва — повне відновлення може тривати ще багато тижнів або місяців.
Захист від дронів не витримує повторних атак
Після 2022 року російські НПЗ значно розширили системи захисту від безпілотників, зокрема почали встановлювати над обладнанням спеціальні сітки. Проте повторні атаки кількох дронів можуть перевантажувати такі конструкції.
Російський бізнесмен порівняв цю тактику із середньовічною кіннотою, яка наступає клиноподібним строєм.
“Минулого року методи захисту виявилися ефективними”», — сказав він.
За його словами, сітка здатна зупинити один апарат, однак під час групового удару цього вже недостатньо.
“Коли три дрони влучають в одну точку, фізично зупинити їх неможливо”, — заявив бізнесмен.
