Росія почала використовувати крилаті бомби зі встановленими турбореактивними двигунами — модернізовані радянські КАБи — що дозволяє їм уражати цілі значно далі від лінії фронту і створює додаткове навантаження на вітчизняну систему протиповітряної оборони. Про це пише Financial Times.
За даними заступника голови ГУР Вадима Скибицького, у жовтні такі ретрофітовані КАБи вперше поцілили по об’єктах у Південній Україні — в Одеській і Миколаївській областях, а також у Полтавській області. Якщо раніше керовані бомби, що скидалися з Су-34, мали дальність до близько 80 км і застосовувалися переважно поблизу фронту, то тепер частина снарядів отримала двигуни, які збільшують дальність польоту до приблизно 200 км.
Опубліковані в мережі знімки уламків КАБу, який влучив у Полтавщині минулого місяця, показують китайський турбореактивний двигун — пристрій, який, за даними спеціалістів, можна придбати на Alibaba за ціною близько $18 000, пише український фахівець з РЕБ Сергій Бескрестнов.
Експерти оцінюють новинку як «дешеву заміну крилатої ракети», зазначає Павло Нарожний. Такі боєприпаси, за його словами, спрямовують на ті самі цілі: енергетику та військові об’єкти.
Раніше, у 2023 році, російські війська почали оснащувати КАБи крилами та комплектами наведення, що дозволило їм планувати десятки кілометрів і створювати воронки до 20 метрів у діаметрі і 6 метрів у глибину. Новий елемент — реактивний двигун — лише подовжує робочий радіус цих снарядів, фактично дозволяючи запускати їх із літаків, що літають глибше в тилу підконтрольної Росії.
Представник Повітряних сил Юрій Ігнат зауважив, що за льотними характеристиками такі боєприпаси «приблизно порівнянні» з крилатою ракетою, проте додав, що наразі їх масове застосування не зафіксовано — ворог тестує їх у бойових умовах. Він також зазначив, що ці боєприпаси можна глушити засобами РЕБ і збивати засобами ППО.
Однак на практиці підвищена дальність ускладнює перехоплення. Частково це пояснює зниження коефіцієнта перехоплення: за підрахунками Financial Times на основі даних Centre for Information Resilience, показник перехоплення російських ракет упав із 37% влітку до 6% у вересні. Крім того, оновлені іранські «Шахеди», що літають швидше і на більшій висоті, також важче перехоплюються — їхній коефіцієнт перехоплення знизився з 97% у лютому до 80% минулого місяця (за даними Повітряних сил і групи «Shahed Tracker»).
Недоліком реактивного підсилення «планерних бомб» є обмеження корисного навантаження: двигун дає змогу нести менші боєприпаси — до приблизно 250 кг. За оцінкою експерта з ракетної тематики Фабіана Гоффманна, двигун може використовуватися лише на частині траєкторії, щоб дати боєприпасу прискорення перед тим, як він плануватиме до цілі.
Ще один технічний фактор: запускати такі бомби доводиться з літаків, що перебувають добре всередині російської території, щоб уникнути ураження українськими засобами ППО — це зменшує практичний радіус у порівнянні з теоретичним.
Експерти також відзначають економічну нерівність: західні зенітні ракети, включно з Patriot, коштують значно дорожче, ніж модернізовані радянські боєприпаси з реактивними двигунами. «Якщо Росія зможе налагодити масове виробництво, це стане великою проблемою для нас», — резюмував Павло Нарожний.
На тлі цих загроз Україна продовжує посилювати оборону. Президент Володимир Зеленський минулого тижня повідомив про отримання з Німеччини невизначеної кількості систем Patriot і наголосив на потребі багатокомпонентної ППО. У відповідь на ескалацію Росія водночас модернізує свої балістичні ракети, які наразі іноді ухиляються навіть від перехоплення Patriot.