Багато офіційних осіб та дипломати країн-членів ЄС потай сумніваються, що Україна справді вступить до Євросоюзу, пише лондонська The Financial Times.
Україна – це не лише п’ята країна за чисельністю населення до початку вторгнення Росії, а й потенційно найбідніший учасник блоку.
Наприкінці червня у Брюсселі глави 10 урядів, включаючи Францію, Німеччину, Польщу та Румунію, обговорювали, як вступ України може змінити ЄС. Сторони домовились запустити робочі процеси для майбутніх переговорів.
Джерело, знайоме з перебігом зустрічі, розповіло, що вступ України тепер розглядається як щось неминуче для стабілізації континенту. Тому треба терміново опрацювати наслідки з погляду фінансів та прийняття рішень.
Багато держав-членів намагаються знайти рішення, які не вимагатимуть переглядів основоположних договорів ЄС. Це тривалий і політично загрожуючий процес, який вимагатиме проведення референдумів, що створює гарячі точки для євроскептиків.
Два головних питання – як реформувати бюджет із приходом нових суто дотаційних членів та які зміни потрібні для забезпечення безперебійного процесу прийняття рішень, адже ЄС розшириться з 27 до 35 держав.
У семирічному бюджеті ЄС 62% припадає на сільгоспполітику та регіональні витрати. Це по 370 млрд. євро на кожен пункт. В Україні площа сільгоспугідь перевищує площу усієї Італії, і в аграрному секторі зайнято 14% населення. Виходить, що Україна має стати найбільшим отримувачем допомоги. Це призведе до двох наслідків: фермерам з інших країн доведеться погодитися з нижчими виплатами, або ЄС треба збільшити бюджет.
Для Франції ці наслідки були б страшними. Те саме стосується і країн, які активно підтримували приєднання України.
Польща заборонила імпорт деяких видів української сільськогосподарської продукції. Один із дипломатів ЄС каже, що Україна ще не вступила до ЄС, а вже завдала шкоди ринку.
Коли йдеться про регіональне фінансування, то ВВП України на душу населення нижчий за рівень Болгарії, у якої найнижчий рівень доходів серед країн ЄС. Відповідно, або пиріг збільшиться, або кожному дістанеться менший шматок.
Країни прагнуть підготувати конкретні дослідження фінансових наслідків до жовтневого саміту. Вони хочуть донести до всіх країн-членів наслідки для бюджетів. Але точно розрахувати розміри фінансування зараз неможливо, тому що в країні тривають бойові дії.
Але якщо Україну включити до поточного бюджету на 2021-2027 роки, то вона опиниться на першому місці у списку отримувачів, перевищивши асигнування для Польщі у розмірі 77 млрд євро.
Ще серйознішою проблемою стануть питання функціонування системи. Прийняття рішень щодо податкової та зовнішньої політики на основі одностайності буде ще складнішим. Також складніше формуватиме блокуючі меншини.
Брюссельський інститут геополітики стверджує, що існуючий договір ЄС вже відкриває шляхи до суттєвих змін в управлінні.
Париж хоче провести обговорення можливих варіантів. Він вважає, що з попереднім ухваленням 10 нових членів ЄС зробив помилку, не впорядкувавши процедури.
Міністр у справах Європи Лоранс Бун каже, що Франція не намагається затягнути процес розширення, проте вважає, що необхідно провести реформи.
Для ЄС вступ Польщі та Угорщини став тяжким випробуванням. Вони перебувають у непримиренному протистоянні з Комісією з питань дотримання правових норм.
Як зазначає один із дипломатів ЄС, деякі столиці наполягатимуть на вжитті надзвичайно жорстких заходів щодо захисту верховенства закону та незалежності судової влади. Потрібні також заходи щодо посилення контролю за дотриманням правил єдиного ринку.
Інше питання – це терміни, коли члени погодяться на свободу пересування громадян із країн – нових членів. Офіційні представники ЄС постійно підкреслюють напрочуд швидкий прогрес, досягнутий Україною. А це означає, що багато хто бачить усе більшу ймовірність «зеленого світла» для початку переговорів про вступ до ЄС до кінця цього року.
Але реальність така: вступ, швидше за все, буде тривалим процесом, у ході якого різні сектори поступово інтегруватимуться, що м’яко підштовхуватиме їх до членства.