Останніми тижнями Брюссель відкрив канали зв’язку з Кремлем, щоб оцінити перспективи переговорів щодо завершення війни в Україні. Це відбувається на тлі дискусій у європейських столицях про те, чи варто безпосередньо взаємодіяти з президентом Росії Володимиром Путіним, пише Financial Times.
За словами двох джерел, обізнаних із перебігом обговорень, керівник апарату голови Європейської ради Антоніу Кошти Педру Лоурті провів телефонні розмови з високопоставленим російським чиновником, близьким до Путіна.
«Протягом останніх кількох тижнів були встановлені обмежені контакти для відкриття каналів зв’язку, однак жодних предметних питань не обговорювали», — повідомило одне з джерел. «У будь-якому майбутньому сценарії ЄС має власні інтереси, які потрібно захищати, тому важливо мати налагоджені дипломатичні канали з Росією».
Представник Кошти та Лоурті відмовився коментувати ці контакти, про які раніше повідомило агентство Bloomberg. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков не відповів на запит щодо коментаря.
Протягом кількох місяців уряди країн ЄС обговорюють доцільність відновлення контактів із Путіним, які фактично були припинені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Минулого місяця Кошта заявив, що існує «потенціал» для переговорів між ЄС і Путіним, однак деякі столиці ставляться до цієї ідеї з обережністю.
«ЄС не є посередником. Він підтримує Україну в її прагненні до справедливого і тривалого миру», — зазначило одне з джерел. За його словами, останніми тижнями Кошта координував дії з європейськими лідерами щодо можливого діалогу з Росією та тем, які можуть обговорюватися, коли настане відповідний момент.
До цього часу провідну роль у спробах досягти мирної угоди відігравали США. Кремль повідомив у неділю, що спеціальний представник США Стів Віткофф і зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер незабаром можуть відвідати Росію для нового раунду переговорів із Путіним.
Однак цей процес сповільнився після того, як Трамп переключив увагу на конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном. Цього тижня він заявив лідерам G7, що Вашингтон може посилити підтримку України та збільшити санкційний тиск на Росію.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що європейські столиці повинні брати участь у будь-яких майбутніх мирних переговорах.
Будь-які дипломатичні ініціативи Європи щодо Путіна стикаються з тим, що Росія продовжує наполягати на своїх жорстких умовах врегулювання конфлікту, попри труднощі у веденні війни.
Радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков ще в лютому на зустрічі з французькими представниками в Москві відкинув заклики до активнішої участі Європи у мирному процесі.
Хоча Росія заявляє європейським країнам про готовність до більш «конструктивної» взаємодії, за словами одного із західних чиновників, зазвичай це означає необхідність погодитися з російськими позиціями.
Путін неодноразово заявляв, що військова підтримка України з боку європейських держав позбавляє їх права виступати посередниками, хоча повністю можливість зустрічі з європейцями він не виключав.
На початку червня Путін заявив, що не «бачить і не розуміє, як Росія може довіряти людям, які роками говорили про необхідність завдати Росії стратегічної поразки». Він запропонував обговорювати перспективи переговорів із Європою «на рівні міністерств закордонних справ або спецслужб», фактично виключивши власну участь.
Водночас, за даними джерел, залучених до неофіційних контактів, Росія зацікавлена у зміні формату переговорів після того, як останній раунд консультацій у Женеві в лютому завершився безрезультатно через розбіжності з ключових питань.
Антоніу Кошта, який представляє лідерів 27 країн ЄС та головує на самітах союзу, вважається найбільш відповідною фігурою для ведення діалогу від імені всього блоку.
Втім, деякі європейські столиці пропонують і інші кандидатури, зокрема колишнього президента Фінляндії Саулі Нііністьо та колишнього голову Європейського центрального банку Маріо Драгі.
Путін також неодноразово пропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як представника Європи на можливих переговорах. Проте європейські країни вважають цей варіант неприйнятним, оскільки після завершення політичної кар’єри Шредер багато років працював у російській державній газовій компанії «Газпром» і цього місяця зустрічався з Путіним у Санкт-Петербурзі.
