Через шість днів після прориву українських позицій на захід від Авдіївки російські бригади і полки повільно розширюють свій прорив – ножову рану глибиною в п’ять миль, що занурюється в українську територію, вістря якої впирається в село Очеретине, пише Forbes.
Становище виснажених українських бригад у цьому районі відчайдушне. Те, що українці втратять кілька сіл навколо осі в районі Очеретиного, – це очевидний факт.
Однак реальний ризик полягає в тому, що в української оперативно-стратегічної групи «Таврія» – командування, яке відповідає за сили на захід від Авдіївки, – не залишиться іншого вибору, окрім як скоротити втрати, відступити на кілька кілометрів на захід і знову закріпитися на новій оборонній лінії, яка проходить з півночі на південний захід від Очеретиного.
Цей відступ може призвести до здачі десятків квадратних миль території та змусити сотні мирних жителів втекти або змиритися з тим, що вони житимуть в умовах жорстокої окупації.
Гірше того, відступ – якщо він буде виконаний погано – надасть росіянам можливість подвоїти локальні атаки і домогтися другого, третього або четвертого прориву, який, подібно до ланцюгової реакції, може спровокувати більш масштабний український колапс.
Відступ надзвичайно ризикований, навіть якщо це найкращий варіант, тому дисципліновані армії планують ретроградні дії не менш ретельно, ніж наступальні. «Відступ – найскладніша операція для будь-якого командира і війська», – пише історик Ендрю О. Г. Янг у книжці «Армії у відступі: Хаос, згуртованість і наслідки».
Те, як росіяни прорвали українську лінію на захід від Авдіївки минулими вихідними, є предметом гарячих суперечок у Києві та по всій 600-мильній лінії фронту 26-місячної широкомасштабної війни Росії в Україні.
Деякі спостерігачі звинувачують у цьому 115-ту механізовану бригаду української армії, яка нещодавно передислокувалася на позиції в Очеретиному і була придушена 30-ю мотострілецькою бригадою російської армії.
Інші зазначають, що 115-та механізована бригада недостатньо оснащена і, як і всі українські частини, відчуває голод із боєприпасів, очікуючи на постачання зі США, яке було затримано на шість місяців дружніми до Росії республіканцями в Конгресі США.
Варто зазначити, що всі українські бригади насилу утримують оборонні позиції під безперервними обстрілами. «Агресор має перевагу в повітрі й артилерії, завдаючи практично безперервних ударів по позиціях Таврійської ОСГ, – повідомляє український Центр оборонних стратегій.
Дисбаланс у вогневій потужності може виявитися вирішальним під час бою». Відчуваючи можливість і, мабуть, будучи впевненими у своїх шансах, російське командування перекинуло в район розташування опорного пункту 15-ту і 74-ту мотострілецькі бригади, а також елементи 90-ї танкової дивізії і спецназ.
Щонайменше сім українських бригад і окремий батальйон: 23-тя, 25-та, 47-та, 100-та і 115-та механізовані бригади, 25-та повітряно-штурмова бригада, 3-тя штурмова бригада і 425-й штурмовий батальйон чинять опір.
Очевидно, що загалом росіяни налічують понад 10 000 військовослужбовців, які перебувають у районі виступу або поблизу нього. Їм протистоять лише 3 000 українців, якщо оцінка Центру оборонних стратегій правильна.
Оборонятися легше, ніж нападати, навіть якщо нападник має перевагу у вогневій потужності, тому росіяни не гарантовано виграють битву і змусять українців відступити.
Центр оборонних стратегій відзначив один з основних ризиків. «Поповнення передових підрозділів 30-ї мотострілецької бригади противника, що прорвалася в Очеретине, ефективно блокується українськими силами оборони, які зберігають повний вогневий контроль над цим маршрутом».
Проникнувши на п’ять миль на українську територію, найзахідніші російські війська опинилися по суті на самоті та далеко від основних ліній постачання. Вони вразливі. Якщо українським військам вдасться заморити їх голодом до того, як російські підкріплення розширять виступ і зміцнять логістику, росіяни можуть програти цей бій.
Такий оптимістичний результат для переважаючих за чисельністю та озброєнням українських бригад навколо Очеретиного. Реалістичний результат полягає в тому, що вони спробують з боєм відступити на захід.
Але українці відчайдушно намагаються уникнути відступу. Це просто занадто ризиковано.