Президент США Дональд Трамп запровадив мита проти десятків торгівельних партнерів США, водночас формалізувавши нещодавні угоди з деякими країнами, зокрема Великою Британією та ЄС. Це стало сигналом переходу глобальної економіки в нову епоху торгівельного протекціонізму.
Про це пише Financial Times.
Ключові експортери до США, серед яких Тайвань — провідний світовий виробник напівпровідників, зазнали нових високих тарифів. Зокрема, Канада, союзник і великий торгівельний партнер США, підпала під мито у 35%. Для Індії тариф становитиме 25%, для Швейцарії — 39%.
У президентському указі від четверга зазначено, що ці мита мають на меті зменшення торгового дефіциту США з багатьма країнами, що нібито становить “надзвичайну загрозу національній безпеці та економіці США”.
Мита також повинні поповнити бюджет США — згідно з планами Трампа, коштом імпортних зборів фінансуватимуться масштабні внутрішні податкові скорочення.
Новий режим є пом’якшенням порівняно з жорсткими тарифами, оголошеними Трампом 2 квітня на так званий “день визволення”, однак загальний рівень тарифів у США залишається найвищим за десятиліття, що підкреслює намір Трампа змінити глобальний економічний порядок.
“Це нова система торгівлі. Ми переходимо від системи, де головним принципом була ефективність за будь-яку ціну, до тієї, де основою є справедлива та збалансована торгівля”, — заявив у четвер увечері високопосадовець адміністрації Трампа.
Трамп встановив крайній термін — 1 серпня — для укладення торгівельних угод, в іншому разі країни мали зіткнутися з підвищеними тарифами. Це викликало поспішні переговори між США та їхніми партнерами.
Деякі країни, серед яких Велика Британія, ЄС і Японія, уклали угоди вчасно, хоча в самих цих країнах виникла критика деталей домовленостей. Указ від четверга закріпив тарифні умови цих угод.
Китай, найбільший експортер у світі, не увійшов до нинішнього списку — для нього встановлено окремий дедлайн: 12 серпня для підписання торгівельної угоди з США.
Нові мита на інші країни набудуть чинності за сім днів, що дозволить митним органам США підготуватись до їх реалізації.
За словами чиновника, Трамп у четвер також заявив, що планує оголосити нові угоди — це дає деяким країнам надію на швидке скасування мит на їхній експорт.
Глобальні ринки майже не відреагували на новини про мита: долар укріпився, оскільки оголошені тарифи збігалися з очікуваннями.
Ф’ючерси S&P 500 і Nasdaq у п’ятницю знизилися на 0,1% і 0,2% відповідно, Euro Stoxx 50 — на 0,5%. Дохідність держоблігацій США залишилася без змін.
Канада, прем’єр-міністр якої Марк Карні здобув перемогу на виборах, обіцяючи протидіяти “економічній агресії” Трампа, не змогла досягти компромісу, попри останні спроби домовитися у Вашингтоні.
Карні висловив розчарування у зв’язку з митом і визнав, що деякі сектори економіки зазнають “серйозного удару”. Він додав, що переговори з США триватимуть.
Міністр торгівлі США Говард Латнік заявив у коментарі Fox News, що Карні був “глухий до ситуації”, коли цього тижня заявив про намір Канади визнати палестинську державність — це викликало обурення Трампа.
Мито на канадські товари в розмірі 35%, оголошене окремим указом, набуде чинності в пʼятницю. Винятком будуть товари, що відповідають умовам торгівельної угоди NAFTA 2020 року.
Президент Тайваню Лай Цінде у пʼятницю назвав ставку 20% тимчасовою і висловив сподівання на її зниження в подальших переговорах.
Новий тарифний режим орієнтований на баланс торгівлі: країни, які імпортують із США більше, ніж експортують, отримають ставку 10%; ті, що мають незначний профіцит — 15%; інші, які мають великі профіцити або не уклали угоди — значно вищі мита.
Американські фондові ринки демонстрували рекордні показники останніми тижнями, інвестори дедалі менше реагували на ризики нової торгівельної війни.
Початково стримана реакція ринку — різкий контраст із серйозним падінням після «дня визволення» у квітні — свідчить, що частина інвесторів уже заклала нові мита у свої прогнози.
Багато ставок, оголошених Білим домом у четвер, збіглися з листами, які Трамп раніше цього місяця надіслав торгівельним партнерам, посилюючи тиск із вимогою укласти угоди до 1 серпня.