Після провального заколоту найманців Москва вже збільшила держвитрати на 5%.
Припинення збройного заколоту “Вагнера” оголило вразливість російського тилу, похитнуло авторитет президента Владіміра Путіна і призвело до того, що тисячі досвідчених бійців покинули поле бою в Україні.
Спроби розібратися з наслідками будуть коштувати дорого, особливо з урахуванням насування виборів, запланованих на наступний березень, виснаженої за 17 місяців війни економіки і санкцій. І наслідки для бюджету вийдуть далеко за межі самої лише ціни укріплення позицій, які утримували 50 тисяч найманців “Вагнера”, – пише Bloomberg.
Посилення безпеки навколо Москви, одночасно виділяючи більше ресурсів на війну, може спонукати уряд збільшити витрати на 5% порівняно з поточним бюджетним планом, згідно з даними Bloomberg Economics. Це означає, що Кремлю доведеться витратити додаткові 1,3 трильйона рублів (14 мільярдів доларів) вже цього року.
Ще одним ймовірним пріоритетом для Путіна, який хоче залишитися в кріслі президента ще на 6 років, буде підкуп електорату. За оцінками Bloomberg Economics, передвиборчі періоди в Росії зазвичай супроводжувалися зростанням реальної заробітної плати приблизно на 12%. Насамперед це відбувається через підвищення зарплат у державному секторі.
Зміна розрахунків, спричинена заколотом “Вагнера”, призведе до роздування і без того найдорожчих статей витрат з бюджету, в якому вже спостерігається дефіцит на рівні 2,6 трильйона рублів у першій половині 2023 року. Це дорівнює трьом чвертям від загальної суми витрат російського уряду на весь рік.
Цього року фіскальні крани були повністю відкриті. За кілька місяців до заколоту Путін оголосив про підвищення мінімальної заробітної плати на 18,5% з початку 2024 року. І це підвищення торкнеться майже 5 мільйонів росіян.
“Будуть й інші подачки, але вони, швидше за все, будуть дуже чітко спрямовані на боротьбу з бідністю, винагороду тих, хто воює проти України, і компенсації для їхніх сімей”, – сказала Татьяна Орлова з Оксфордської школи економіки.
До повстання “Вагнер” коштував недешево. Минулого року з державного бюджету було витрачено понад 3 мільярди доларів на фінансування його військових операцій в Україні й оплату послуг компанії Євгенія Прігожина за постачання продовольства для російської армії.
“Але відповідь на критичну загрозу, з якою зіштовхнулося 24-річне правління Путіна, стане новим великим тягарем для бюджету Росії, який накладеться на передвиборчу щедрість”, – пише Bloomberg.
Хоча на початку липня російський лідер все ще мав завидний рейтинг схвалення в 76%, згідно з опитуванням Public Opinion Foundation, цей рівень підтримки – найнижчий з вересня минулого року, коли Кремль оголосив про частковий призов чоловіків на війну в Україні.
“Посилення почуття невизначеності, викликане заколотом Прігожина, може призвести до того, що Кремль захоче вкласти ще більше ресурсів у купівлю вірності людей путінській системі, щоб зменшити кількість майбутніх сюрпризів”, – сказав Бен Ноубл зі Школи слов’янських і східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона.
“Я не здивуюся, якщо після заколоту, Кремль захоче отримати ще більший відсоток голосів за Путіна і рекордну явку на виборах 2024 року, але це буде дуже дорого коштувати”, – додав експерт.
Перекроювання бюджету буде складним завданням, оскільки санкції та інші обмеження, запроваджені США та їхніми союзниками, зменшують доходи Росії від експорту енергоресурсів. Росія також продає іноземну валюту, в той час як доходи від експорту енергоносіїв стали нижчими за заплановані в бюджеті.
Окрім зміни методики розрахунку податків на нафту, зусилля зі стабілізації державних фінансів значною мірою спиралися на одноразові заходи, такі як збори з бізнесу та іноземних компаній, які готуються вийти з країни. Але можлива і більш болюча розплата.
Того ж дня, коли Путін провів переговори з Прігожиним і командирами “Вагнера”, на засіданні уряду міністр фінансів Антон Силуанов запропонував загальне скорочення витрат на 10% у бюджеті наступного року. Пропозиція охоплює так звані незахищені видатки, такі як видатки на охорону навколишнього середовища та економіку, при цьому без змін залишаться витрати на безпеку та соціальну підтримку.
Окрім підтримки здатності Росії продовжувати війну, урядова політика в найближчі місяці матиме й інші наслідки для економіки. Оскільки швидке нарощування військового виробництва вже викривлює економічне зростання.
Спроба посилити оборону після маршу “Вагнера” в межах 200 кілометрів від Москви вимагатиме залучення більшої кількості людей до сил безпеки. Ризик полягає в тому, що це посилить дефіцит робочої сили, витіснивши приватний сектор, що є однією з причин, чому Bloomberg Economics знижує свою оцінку потенційного зростання Росії.
“Передвиборчий період – це час високої напруги для бюджету. Соціальні витрати мають компенсувати невдоволення війною”, – сказав колишній радник російського уряду Кіріл Рогов.