Після проміжних виборів до Конгресу США Дональд Трамп може опинитися у значно слабшій політичній позиції, і Кремль уже розглядає можливості використати це для послаблення американських санкцій та просування власних умов щодо війни проти України. Водночас у Москві дедалі менше вірять, що Трамп здатен змусити Київ погодитися на російський варіант мирної угоди.
Про це пише Bloomberg.
За даними агентства, після досягнутої напередодні виборів домовленості між США та Росією щодо постачання російського дизельного пального Кремль може спробувати переконати Трампа, що Вашингтон і Москва здатні розширювати економічне співробітництво ще до завершення війни в Україні.
Джерело Bloomberg, близьке до Кремля, заявило, що Москва розглядатиме можливості подальшого послаблення санкцій. Йдеться не лише про енергетику, а й про добрива, газ, заморожені російські активи та обмеження проти окремих компаній і фізичних осіб.
Це означає спробу змінити логіку, яку раніше просували американські переговорники: спочатку мирна угода — потім економічні вигоди.
Москва хоче бізнесу без завершення війни
Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, який також є зятем Трампа, намагалися переконати Путіна погодитися на переговори, демонструючи можливі економічні перспективи після завершення війни.
За даними Wall Street Journal, під час поїздок до Києва та Москви у вересні Віткофф і Кушнер обговорювали план відновлення постачання російського природного газу до Європи через американського посередника.
У Кремлі, однак, намагаються просувати іншу модель: економічна співпраця з Росією могла б відновлюватися ще до політичного врегулювання війни.
Володимир Зеленський ще 27 жовтня заявляв, що Росія навмисно затягувала переговорні процеси зі США до проміжних виборів.
За його словами, Москва хотіла дочекатися нового політичного розкладу у Вашингтоні та уникнути введення нових американських санкцій.
Путін може посилити тиск на Україну
У Москві, за даними Bloomberg, дедалі менше впевнені, що Трамп зможе примусити Україну погодитися на мирну угоду на умовах Росії.
Це, як стверджують співрозмовники агентства, підштовхує Путіна до ставки на продовження війни, посилення ударів по Україні та тиску на її європейських партнерів.
Особливий акцент Росія може зробити на атаках проти української енергетики напередодні зими.
Такий підхід має змусити Київ піти на поступки через погіршення внутрішньої ситуації.
При цьому Путін не демонструє готовності відмовитися від своїх вимог щодо українських територій.
Наступний тест — переговори в Абу-Дабі
Одним із перших випробувань нової політичної ситуації після виборів у США мають стати переговори представників Росії, України та Сполучених Штатів, заплановані на 10-11 листопада в Абу-Дабі.
Стів Віткофф заявив, що сторони планують обговорити післявоєнні гарантії безпеки, деескалацію, гуманітарні питання та подальші кроки до миру.
Американські представники також мають провести консультації з європейськими партнерами у Брюсселі.
Окремою темою стане економічне відновлення України.
При цьому українська сторона не виключає, що майданчиком для переговорів могла б стати Туреччина. Зеленський повідомив, що обговорював таку можливість із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Ослаблений Трамп — нова реальність
Якщо Республіканська партія втратить позиції на проміжних виборах, Трамп може вийти з них політично слабшим.
Втім, це не означає автоматичного посилення його підтримки України.
Навпаки, слабший Трамп може мати менше можливостей тиснути на Зеленського для погодження мирної угоди на вигідних Росії умовах, але водночас залишатися зацікавленим у швидких домовленостях із Москвою.
У Кремлі можуть спробувати використати це для просування ідеї економічної нормалізації без реального припинення війни.
Зустріч Путіна і Трампа в Китаї
Ще однією потенційною точкою контакту може стати саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Китаї.
Путін і Трамп можуть зустрітися там за участю голови КНР Сі Цзіньпіна.
Для Кремля це стало б можливістю вести переговори без присутності України та її європейських союзників.
Водночас співрозмовники Bloomberg зазначають, що навіть у Москві очікування від такої зустрічі невисокі.
Держсекретар США Марко Рубіо повідомляв, що обговорював можливість такої зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час саміту G20 в Атланті.
Саме присутність Лаврова на зустрічі G20 спричинила нову напругу між США та союзниками України в ЄС і Канаді.
Деякі з них відмовилися від традиційного спільного фото через присутність російського міністра.
США запросили Путіна на G20 у Маямі
Вашингтон також запросив Путіна на саміт G20 у Маямі, який має відбутися у грудні.
Поки що російський лідер не повідомляв, чи планує брати участь.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас попередила, що таке запрошення може сприяти нормалізації Росії на міжнародній арені попри продовження війни проти України.
Водночас Рубіо заявив, що адміністрація Трампа не вважає сам факт переговорів із Росією формою її легітимізації.
За його словами, домовитися про завершення війни неможливо без прямих контактів.
Росія готується воювати роками
Попри спроби дипломатичного маневру, бюджетна політика Росії свідчить про підготовку до тривалого конфлікту.
Після того як у Кремлі дійшли висновку, що саміт Путіна і Трампа на Алясці у серпні 2025 року не принесе бажаної угоди, Росія збільшила військові витрати приблизно на 60 млрд доларів.
Загалом на 2026 рік вони наблизилися до 200 млрд доларів.
Приблизно такий самий рівень військових витрат передбачений і на 2027 рік.
Це, за оцінкою Bloomberg, свідчить, що Москва фактично відмовилася від планів суттєво скорочувати військові видатки та готується до кількох наступних років війни.
Водночас у Росії накопичуються проблеми
Російська економіка водночас стикається з дедалі більшими труднощами через санкції, високі державні витрати та уповільнення економічного зростання.
Українські дрони продовжують атакувати нафтопереробні заводи, склади електронної комерції та дата-центри на території Росії.
За даними Bloomberg, у жовтні російська армія зазнала рекордних втрат — понад 54 тисячі військових убитими та пораненими.
Цей показник перевищив місячні темпи набору нових військовослужбовців.
При цьому значних територіальних успіхів російські війська не досягли.
Лукашенко заговорив про завершення війни
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що, на його думку, війна може завершитися “в найближчі місяці”.
Він сказав про це під час безпекової конференції в Мінську.
“Усі втомилися від цієї війни”, — заявив Лукашенко.
Водночас конкретних ознак готовності Москви відмовитися від своїх ключових вимог поки немає.
Україна просить більше Patriot
Паралельно Зеленський продовжує закликати США до прискорення постачання ракет Patriot напередодні зими.
Минулого тижня Вашингтон схвалив продаж Україні ракет Patriot на суму 2,1 млрд доларів.
Проте Зеленський заявив, що занепокоєний можливими строками доставки.
За його словами, у документах передбачено, що постачання окремих ракет може початися лише через кілька років.
США також планують закликати союзників по НАТО надати більше коштів для програми постачання зброї Україні за механізмом PURL.
За даними Bloomberg, дефіцит фінансування вже схвалених пакетів становить близько 2 млрд доларів.
При цьому США продовжують передавати Україні озброєння ще до того, як союзники повністю перерахують необхідні кошти.
Трамп тисне на Київ через удари по Росії
Ще одним джерелом напруги між Києвом і Вашингтоном залишаються українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.
Трамп закликає Зеленського припинити такі атаки, хоча для України вони залишаються одним із найбільш ефективних способів завдавати економічної шкоди Росії.
Певний час Київ утримувався від ударів по російській енергетичній інфраструктурі, але після продовження масованих атак Росії по українській енергетиці відновив їх.
Сам Трамп перед проміжними виборами послабив частину енергетичних санкцій проти Росії, прагнучи знизити ціни на пальне у США.
Зеленський заявляв, що домовленість щодо дизельного пального створює для Росії можливість вимагати аналогічних поступок у майбутньому.
За його словами, це може стосуватися добрив, газу, заморожених активів, а також санкцій проти російських компаній та окремих осіб.
Іран може відсунути Україну на другий план
Додатковим фактором ризику для Києва залишається можливе загострення між США та Іраном.
Якщо Трамп після виборів виконає погрози відновити американські удари по Ірану, увага Вашингтона може знову переключитися з України на Близький Схід.
Дослідниця британського Королівського інституту об’єднаних служб Емілі Ферріс попередила, що це може вплинути й на військову допомогу Україні.
За її словами, у Вашингтоні може з’явитися аргумент на користь перенаправлення частини озброєнь на операції проти Ірану або для посилення протиповітряної оборони Ізраїлю.
Кремль робить ставку на час
У підсумку Москва, за даними Bloomberg, намагається одночасно вести кілька ліній.
З одного боку, Кремль хоче послаблення санкцій і відновлення економічних відносин із США.
З іншого — Путін не демонструє готовності відмовитися від вимог щодо українських територій і продовжує готувати Росію до затяжної війни.
Результати проміжних виборів у США можуть лише посилити цю тактику.
Якщо Трамп стане політично слабшим, Кремль спробує використати обмежені можливості Білого дому для отримання економічних поступок, одночасно продовжуючи військовий тиск на Україну.
Для Києва ж ключовим ризиком залишається те, що Вашингтон може дедалі більше концентруватися на інших міжнародних кризах, тоді як Москва розраховує виграти час.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що домовленість США з Росією щодо постачання дизельного пального викликала побоювання через можливе послаблення санкційного режиму.
Колишні американські посадовці попереджали, що навіть сама готовність Вашингтона робити винятки для російської енергетики може створити для Москви прецедент і полегшити вимоги щодо подальшого пом’якшення обмежень у сферах газу, добрив, заморожених активів та санкцій проти російських компаній і фізичних осіб.
