Видання The Economist опублікувало ще одну статтю з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, у якій він більш детально розповів про ситуацію, яка склалася на фронті.
За словами Залужного, українська армія мала просуватися зі швидкістю 30 км на добу, прориваючи рубежі російської оборони. Про це йдеться в підручниках НАТО і це можна розрахувати математично. Чотирьох місяців мало бути достатньо, щоб ЗСУ дійшли до Криму і воювали там.
Натомість головнокомандувач спостерігав, як війська застрягають у мінних полях, а техніку розбивають російською артилерією та безпілотниками.
Він спочатку вважав, що причина несправності полягає у недоліках роботи командирів, тому робив кадрові зміни. Пізніше стало очевидніше, що це може бути пов’язано з неспроможністю бійців виконувати свої обов’язки з відповідністю.
Після відвідання Авдіївки, генерал дійшов висновку, що проблема полягає у технологічному розвитку.
«У той день, коли я був там [в Авдіївці], на екранах наших моніторів ми спостерігали, як 140 російських машин горіли — вони були знищені за чотири години після того, як потрапили в зону обстрілу нашої артилерії. Тих, хто втікав, переслідували FPV-дрони», повідомив генерал. Подібна картина розгорталася під час спроб українських військ наступати.
Він додає, ми бачимо все, що робить ворог, і вони бачать все, що робимо ми.
«Для того, щоб вийти з тупика, нам потрібно щось нове, як, наприклад, порох, який винайшли китайці, і яким ми досі вбиваємо один одного», — зауважив генерал.
Союзники з обережністю передавали Україні найновіші технології та зброю. Цього було достатньо аби підтримати Україну, але недостатньо, щоб дозволити їй перемогти ворога.
«Вони нам нічого не зобов’язані давати, і ми вдячні за те, що маємо, але я просто констатую факти», — додав він.
Стримуючи постачання ракетних комплексів великої дальності та танків, Захід дозволив Росії перегрупуватися та налаштувати оборону після вдалого проведення операцій на Харківщині та Херсонщині.
«Ці системи були для нас найбільш актуальні минулого року, але вони почали надходити лише цього року», — пояснив Залужний.
Так само, винищувачі F-16, які з’являться наступного року, тепер менш ефективні, частково через те, що Росія вдосконалила свою протиповітряну оборону.
З іншого боку, за словами генерала, затримка з постачанням зброї, хоча і викликає розчарування, не є основною причиною складної ситуації.
«Важливо розуміти, що цю війну неможливо виграти зброєю минулих поколінь та застарілими методами», — наполягає він. Технологія, замість цього, буде вирішальною.
Залужний дає тверезу оцінку, припускаючи, що наразі немає підтверджень революційного технологічного прориву, чи то в безпілотниках, чи то в радіоелектронній боротьбі, але він може бути неподалік.
Він також впевнений, що затягування війни грає на руку Росії. Однак він підкреслює, що Україна не має іншого виходу, крім збереження ініціативи, продовжуючи наступ, навіть якщо це означає рух на кілька метрів в день.
Зараз головнокомандувач старається не дати війні засісти в окопах, оскільки це може витягнутися на роки й призвести до значних втрат.
«Скажімо відверто, це феодальна держава, де найдешевшим ресурсом є людське життя. Для нас… найдорожче — це наші люди», — підкреслив він.
Залужний впевнений, що в інших країнах такі жертви змусили б зупинити війну, але не в Росії.
Зараз, за словами генерала, кількість солдатів йому вистачає, але чим довше триватиме війна, тим важче її буде продовжувати.
«Треба шукати це рішення, треба знайти цей порох, швидко заволодіти ним і використовувати для швидкої перемоги. Тому що рано чи пізно ми виявимо, що у нас просто не вистачає людей для боротьби», — підбиває підсумок Валерій Залужний.