Шлях України до членства в Європейському Союзі стає дедалі складнішим через затяжну війну, економічні побоювання, зростання популістських сил і небажання частини країн швидко розширювати блок. Навіть серед держав, які політично підтримують Київ, дедалі частіше звучать сумніви, що Україна зможе приєднатися до ЄС у найближчі роки.
Про це пише Reuters у великому матеріалі про перспективи українського членства.
Формально Україна продовжує рух до ЄС і розглядає вступ як одну з ключових стратегічних цілей після остаточного розриву з російською сферою впливу.
Однак за зачиненими дверима європейські дипломати значно обережніші, ніж у публічних заявах.
За словами голови аналітичного центру European Stability Initiative Джеральда Кнауса, під час розмов із політиками в різних країнах стає очевидно, що багато хто не очікує вступу України навіть протягом наступних десяти років.
Водночас він застерігає: якщо в Україні виникне відчуття, що ЄС насправді не має наміру приймати її до блоку, це може серйозно деморалізувати суспільство.
Польські фермери бояться української конкуренції
Одним із найбільш наочних прикладів зміни настроїв Reuters називає Польщу.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році жителі прикордонних регіонів активно допомагали українським біженцям.
Однак із часом частина суспільства почала сприймати Україну вже не лише як країну, якій потрібно допомагати, а й як потенційного економічного конкурента.
Польський фермер Мирослав Халей, який живе неподалік українського кордону, розповів Reuters, що спочатку допомагав роздавати українцям їжу та одяг.
Згодом його ставлення змінилося.
Він брав участь у протестах польських фермерів проти імпорту українського зерна та побоюється, що після вступу України до ЄС її велике аграрне виробництво може обвалити ціни на європейському ринку.
“Якби був повністю вільний ринок, у нас не було б шансів”, — сказав він.
Українські аграрії мають нижчу собівартість виробництва, а масштаби сільського господарства країни значно перевищують можливості багатьох нинішніх членів ЄС.
Саме тому майбутнє українського аграрного сектору стає одним із найскладніших питань переговорів про членство.
Вступ потребує одностайності всіх 27 держав
Навіть для країн без війни та великих структурних проблем процес вступу до ЄС зазвичай займає багато років.
Кандидат має привести законодавство у відповідність до правил Євросоюзу, реформувати судову систему, економіку, державне управління та гарантувати дотримання демократичних стандартів.
У випадку України до цього додаються ще кілька факторів.
Серед них Reuters називає невизначеність щодо завершення війни, історію системної корупції та великий розмір самої країни.
Для вступу потрібна згода всіх 27 держав ЄС.
Навіть одна країна може заблокувати процес.
У Франції членство України, ймовірно, винесли б на референдум, що додає ще один рівень політичної невизначеності.
Підтримка членства України падає
Reuters наводить результати опитування Bertelsmann Stiftung, оприлюдненого у жовтні.
Лише 47% жителів ЄС підтримують вступ України протягом найближчих років.
У березні 2022 року таких було 69%.
У Франції та Польщі 57% опитаних виступили проти швидкого приєднання України.
У Німеччині таких було 59%.
Для європейських урядів це означає, що навіть політична підтримка України не обов’язково трансформується у підтримку її швидкого членства.
Один із високопоставлених європейських дипломатів прямо сказав Reuters, що вступ України до ЄС у найближчі кілька років не є реалістичним.
Інший дипломат звернув увагу на виборчий календар: у багатьох країнах наступного року відбудуться національні вибори, тому уряди навряд чи захочуть активно переконувати своїх громадян у необхідності нового великого розширення.
Війна робить членство ще важливішим для Києва
Для України членство в ЄС має не лише економічне, а й геополітичне значення.
Сполучені Штати виступають проти вступу України до НАТО, тому членство в Євросоюзі може стати для Києва головним геополітичним результатом після завершення війни.
Крім того, сам процес інтеграції до ЄС залишається одним із ключових стимулів для внутрішніх реформ.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий визнав, що певний скепсис у Європі є закономірним.
Водночас він наголосив, що вступ України вигідний і самому ЄС.
За його словами, Україна має найбільш боєздатну та перевірену війною армію на континенті чисельністю близько мільйона людей.
Країни Балтії та інші прихильники швидкого членства також стверджують, що Україна посилить безпеку Європи та принесе у блок унікальний військовий досвід, зокрема у сфері безпілотних технологій.
Велика Україна змінить баланс сил у ЄС
Ще одна складність полягає у масштабі самої України.
До повномасштабної війни населення країни становило близько 40 мільйонів осіб.
У разі вступу вона стала б приблизно п’ятою або шостою найбільшою країною ЄС.
Це автоматично дало б Києву значний політичний вплив.
У багатьох питаннях рішення в ЄС ухвалюються або одностайно, або через систему голосування, яка надає більшим державам більше ваги.
Тому вступ України може змінити нинішній баланс сил у Євросоюзі.
Деякі країни побоюються реформ, які могли б послабити їхній власний вплив.
Українці отримають свободу пересування та доступ до фондів
За нинішніми правилами членства громадяни України зрештою отримають право вільно жити та працювати в інших країнах ЄС.
Україна також матиме право на значні кошти з європейських фондів розвитку.
Це створює додаткові питання щодо витрат для нинішніх членів ЄС.
Reuters зазначає, що Євросоюз поки не оприлюднив свіжих оцінок вартості українського вступу.
Кінцева сума залежатиме від домовленостей щодо доступу до ринків, сільськогосподарських субсидій та перехідних періодів.
Саме ці потенційні витрати вже активно використовують політики, які виступають проти розширення.
У Франції та Німеччині тему України підхоплюють праві
Французька політикиня Марін Ле Пен заявляє, що Франція може стати одним із головних “програвших” від вступу України.
Вона посилається на можливу конкуренцію з українським аграрним сектором і скорочення частки Франції у сільськогосподарських субсидіях ЄС.
У Німеччині партія “Альтернатива для Німеччини” у вересні внесла до парламенту пропозицію закликати уряд відмовитися від перспективи українського членства.
Зростання таких партій створює додатковий тиск на уряди країн ЄС.
Навіть ті політики, які підтримують Україну, змушені враховувати побоювання виборців щодо витрат, міграції та конкуренції.
ЄС шукає проміжні моделі
Через ці проблеми в Європі дедалі активніше обговорюють варіанти, які дозволили б інтегрувати Україну в ЄС поступово.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонував створити для України статус “асоційованого члена”.
Такий формат дозволив би українським представникам брати участь у самітах та міністерських зустрічах ЄС, але без права голосу.
Київ цю ідею відкинув.
Зеленський заявляв, що такий статус був би несправедливим, оскільки Україна формально перебувала б усередині системи, але не могла б впливати на рішення.
Єврокомісія пропонує поступову інтеграцію
Інший підхід пропонує Європейська комісія.
Вона хоче активніше інтегрувати країни-кандидати у конкретні європейські програми ще до повноправного членства.
Йдеться про енергетику, транспорт, цифрову сферу та оборону.
Кожен сектор може відкриватися для кандидата після виконання відповідних критеріїв.
Таким чином Україна могла б отримувати частину практичних переваг членства ще до завершення всього переговорного процесу.
Єврокомісія також пропонувала спеціальні запобіжники для українського аграрного сектору.
Серед них — обмеження фінансової підтримки та доступу до ринку для “чутливих сільськогосподарських товарів”.
Аграрні квоти можуть стати одним із ключів до компромісу
Для європейських фермерів саме такі обмеження можуть стати вирішальними.
Польський фермер Халей визнав Reuters, що міг би змінити своє ставлення до членства України, якщо доступ її аграрної продукції до ринку буде контрольованим.
Наприклад, через квоти на окремі товари.
“Якщо сказати: цього ви можете продати стільки, цього — стільки, тоді, можливо, це могло б працювати”, — пояснив він.
Таким чином майбутня угода про вступ України може суттєво відрізнятися від стандартних умов членства інших країн.
Швидкого вступу дедалі менше очікують
Публічно багато європейських лідерів продовжують говорити, що хотіли б бачити Україну в ЄС протягом найближчих років.
Але Reuters зазначає, що приватні оцінки дипломатів набагато стриманіші.
Війна, сільське господарство, потенційні бюджетні витрати, внутрішні реформи ЄС, популістські партії та необхідність одностайної підтримки всіх держав роблять швидке членство дедалі менш імовірним.
Водночас повна відмова від перспективи вступу також створює для ЄС серйозну проблему.
Для України цей процес став одним із головних символів остаточного виходу з російської сфери впливу.
Саме тому Брюсселю доводиться шукати баланс між політичною обіцянкою членства та дедалі складнішими економічними й внутрішньополітичними реаліями самого Євросоюзу.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Єврокомісія підтвердила виконання Україною умов для відкриття всіх переговорних кластерів і рекомендувала прискорити реформи. У Брюсселі розраховують, що за належного темпу Київ зможе завершити переговори про вступ до кінця 2028 року.
