Україна відмовилася від вимог США щодо створення фонду у розмірі 500 мільярдів доларів, який був би частиною угоди про надання Вашингтону частки від мінеральних багатств країни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на українського чиновника, знайомого з ходом переговорів.
Цей фонд мав би компенсувати США допомогу, яку вони надають розтерзаній війною країні від початку російського вторгнення. Україна стверджує, що фактична сума приблизно в п’ять разів менша і становить понад 90 мільярдів доларів, сказав співрозмовник, який попросив не називати його ім’я, оскільки переговори є закритими.
Учасникам переговорів потрібно більше часу для завершення угоди, оскільки поточний проект угоди, запропонований США, містить деякі сумнівні елементи, а президент України Володимир Зеленський не готовий його затвердити, сказала інша особа, обізнана з ходом переговорів.
Президент США Дональд Трамп чинить тиск на Зеленського, щоб той прийняв угоду, яка готується на тлі ескалації напруженості між двома лідерами і зростаючих побоювань, що Україна буде виключена з можливих мирних переговорів.
Міністр фінансів США Скотт Бессент написав у суботу в Financial Times, що угода передбачає, що доходи, отримані урядом у Києві від природних ресурсів, інфраструктури та інших активів, будуть спрямовані до фонду, орієнтованого на довгострокову реконструкцію та розвиток України, в якому США матимуть економічні та управлінські права.
Це забезпечить прозорість, підзвітність та корпоративне управління, необхідні для залучення приватних інвестицій, пише Бессент.
«Давайте також чітко визначимо, чим це не є. США не будуть вступати у власність фізичних активів в Україні, – написав Бессент. «Вони також не обтяжуватимуть Україну ще більшим боргом».
Українські чиновники обговорили потенційну угоду про видобуток корисних копалин зі спеціальним посланником США Кітом Келлоггом під час його візиту до Києва цього тижня, після того як Зеленський відхилив початкову пропозицію Вашингтона на початку місяця. Пропозиція передбачала отримання 50% від продажу ліцензій та інших надходжень від видобутку корисних копалин, нафти, газу та портів, що, на думку критиків, нагадує колоніалізм минулих століть.
Наразі такої прямої вимоги немає, але відсутність гарантій майбутньої військової та фінансової допомоги залишається каменем спотикання у переговорах, сказав український урядовець.
В інтерв’ю Bloomberg Television на початку цього тижня Бессент заявив, що угода щодо корисних копалин закладе основу для висунутого Трампом плану завершення війни шляхом прив’язки України до США через економічні зв’язки, забезпечуючи таким чином безпековий щит.
Звертаючись до аудиторії Консервативної конференції політичних сил за межами Вашингтона, Трамп заявив, що «ми збираємося повернути наші гроші» і «ми просимо рідкоземельні метали і нафту – все, що ми можемо отримати».
«Я думаю, що ми досить близькі до угоди – і нам краще бути близькими до угоди», – сказав він.
Тиск США на Україну з метою підписання угоди відбувається на тлі низки заяв Трампа, які поставили Зеленського в незручне становище.
Президент США також дав зрозуміти, що хоче домовитися з Москвою про те, як покласти край конфлікту без України за столом переговорів, і назвав демократично обраного Зеленського «диктатором» з рейтингом схвалення 4%.
Український лідер, чия підтримка за результатами нещодавнього опитування становила 57%, відповів на це, заявивши, що президент США піддався на російську «дезінформацію».
За словами людини, знайомої з переговорами, Київ в ідеалі хотів би, щоб остаточна угода щодо корисних копалин була підписана в присутності президентів США та України. Зеленський, який зустрівся з Келлоггом у четвер, наполягав на зустрічі з Трампом до будь-якої можливої зустрічі американського лідера з президентом Росії Володимиром Путіним.