Після зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Мар-а-Лаго публічно говорили про “прогрес”, однак ключові позиції сторін залишилися незмінними. Росія й надалі наполягає на максимальних вимогах, а сигнали про готовність Володимира Путіна до реального миру відсутні.
Про це пише Bild.
Через день після саміту в Мар-а-Лаго передусім очевидно одне: російський диктатор Путін у вирішальних питаннях залишається непохитним. У переговорах він не поступається ні на міліметр. Дружня атмосфера зустрічі між Трампом і Зеленським не може приховати того, що в базових позиціях нічого не змінилося.
“Ми можемо проводити незліченну кількість зустрічей і десятки телефонних розмов, але одне залишається незмінним: Путін хоче весь Донбас — і значно більше. Він ніде чітко не сказав, що хоче миру”, – зазначило джерело видання в українському уряді.
Ця оцінка збігається з тим, що сказав сам Зеленський в ефірі Fox News, відповідаючи на запитання, чи бачить він ознаки миру.
“Чесно кажучи, я не бачу таких ознак. Я не чую цього публічно. Він не говорить про мир. Він каже, що може йти далі. Це не сигнали миру”, — сказав Зеленський.
Поки у Вашингтоні та Мар-а-Лаго говорять про оптимізм, Москва дотримується своїх максимальних вимог. Путін демонструє військову силу і політичну непоступливість, а не готовність до компромісів.
Усі пропозиції України, зокрема можливий референдум щодо демілітаризованої зони на Донбасі — для чого було б необхідне припинення вогню, — досі були відхилені. Не лише Путіним, а й Трампом. Таким чином відпадає одна з небагатьох ідей, яка принаймні теоретично могла б відкрити шлях до деескалації.
До цього додається базова українська недовіра до таких моделей. Досвід з 2014 року показує, що Росія підписує угоди — і згодом їх порушує. Демілітаризована зона, з українського погляду, залишає без відповіді ключові питання: хто гарантує безпеку? Що станеться, якщо з’являться російські військові? Хто реагуватиме і як швидко?
Українська тактика щодо переговорів
Українська тактика останніми днями чітка: не допустити, щоб Трамп без фільтрів сприймав те, що йому розповідає Путін. Київ намагається забезпечити, щоб американська сторона бачила українські аргументи, залучала Європу і вела справжні переговори — замість того, щоб просто приймати російські максимальні вимоги.
“Після телефонних розмов із Путіним ми щоразу бачимо одну й ту саму модель. Трамп потім повертається до російських максимальних вимог — хоча до цього демонстрував розуміння. Як ми можемо погодитися на мир, який фактично дорівнює капітуляції?”, — зазначив український дипломат, ім’я якого не називають.
Нова ескалація: Кремль заявив про атаку на резиденцію Путіна
У понеділок увечері відбулася чергова ескалація. Росія звинуватила Україну в спробі атаки на резиденцію президента Путіна і оголосила про посилення своєї переговорної позиції. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що 28 і 29 грудня Україна атакувала державну резиденцію президента в Новгородській області 91 далекобійним дроном. Ці «безрозсудні дії» не залишаться без відповіді. Росія вже обрала цілі для ударів у відповідь в Україні.
Україна негайно відкинула ці звинувачення як брехню. Президент Зеленський заявив, що Москва цілеспрямовано намагається цими обвинуваченнями зірвати прогрес у переговорах між Україною та США. Насправді Росія готує нові удари по урядових будівлях у Києві. США мають відповідно відреагувати на ці погрози.
Гарантії безпеки залишаються невизначеними
Паралельно залишається невирішеним ще один ключовий пункт: гарантії безпеки. Хоча після саміту говорили про “стовідсоткову єдність”, конкретного наповнення немає. Жодних деталей щодо військ, мандатів чи механізмів реагування. Європу хоча й залучають, але залишається відкритим питання, чи готові європейські держави брати на себе реальні військові ризики — особливо на тлі російських погроз вважати західні війська легітимними цілями.
Триває відкрите змагання за прихильність Трампа і його оточення. Вирішальне питання полягає в тому, як довго президент США буде готовий просувати цей процес — чи не втратить він у певний момент терпіння. Прикметно, що він уже утримується від чітких дедлайнів або ультиматумів. Президент, який колись обіцяв завершити війну за короткий час, тепер вважає можливим, що вона може тривати ще довго.
В Україні в уряді та війську панує єдність: ніщо не вказує на те, що Путін готовий до справжніх компромісів.
“Інтенсивність російських атак на всіх ділянках фронту говорить сама за себе”, – цитує видання своє джерело у ЗСУ.