Аргентинська пенсійна система опинилася на межі колапсу. Держава не має коштів, щоб забезпечити виплати, на які люди розраховували після десятиліть праці. Уряд президента Хав’єра Мілєя, який проводить жорстку політику економії, заявляє, що єдиний шлях до відновлення — це скорочення витрат і стимулювання інвестицій.
«Ми зробили свій внесок у суспільство, відпрацювали своє, і не хочемо закінчувати життя в нужді», — каже 89-річна Ольга Беатріс Гонсалес. Вона розповідає, що багатьом пенсіонерам доводиться обирати між ліками та орендою житла, а дехто залишився без електрики.
Згідно з даними економіста Енріке Денчіче, купівельна спроможність пенсіонерів упала на 23% відтоді, як Мілей прийшов до влади. Мінімальна пенсія становить близько 396 тисяч песо (приблизно 266 доларів) — сума, якої ледве вистачає на базові потреби.
Попри це, уряд хвалиться першим за 14 років бюджетним профіцитом, досягнутим завдяки різкому скороченню субсидій на енергію та транспорт. «Пенсіонери тепер думають лише про те, як купити їжу. А час минає — і вони не можуть чекати», — зазначає Денчіче.
Дехто з літніх аргентинців підтримує Мілєя, вважаючи його реформи необхідними. Проте більшість протестує. 75-річний Луїс Релінке, який отримує мінімальну пенсію, підробляє продажем солодощів, щоб вижити. «Я не голодую, але змушений відмовляти собі у всьому», — каже він.
Економічні реформи Мілєя, спрямовані на «оздоровлення економіки», викликали соціальне напруження, а літні люди стали одними з головних жертв нової політики, робить висновок Reuters.